В 1862 році Тургенєв пише роман «Батьки й діти». У цей період намечается остаточний розрив між двома суспільними таборами: ліберальним і революційно демократичним. У своєму творі Тургенєв показав людину нової епохи. Це демократ-різночинець Базарів

Протягом усього роману поруч із Базаровым на^-ходиться його друг Аркадій. Вони разом учаться на медичному факультеті університету. Їх зв’язує не-скільки років дружби. Аркадій попадає під вплив Базарова, хоче бути схожим на нього. Він щиро розділяє його погляди

Примкнути до нігілістів Аркадія змушують « моло-дая сміливість так молодий запал». Але він не керівництву-ется ідеями Базарова в житті. Вони не стають орга-нической частиною сто, тому Аркадій так легко впос-ледствии від них відмовиться. Революційно-демократи-Ческий ідеал щастя - діяльність на благо народу, незважаючи на особисті негоди, Аркадій не готовий до це-му, тому що він «мякопький ліберальний панич». В « мо-лодом запалі» ліберали не йдуть далі шляхетного кипіння, а для Базарова це - «дрібниці».

Ліберали не «б’ються», а «уявляють себе молодцями; революцио-неры же битися хочуть». Даючи оцінку Аркадію, База-Рів ототожнює його з усім ліберальним табором. Розпещений життям у дворянській садибі, Аркадій «мимоволі любується собою», йому приємно «самого себе сварити». Базарову це нудно, йому «інших ламати треба». Аркадію тільки хотілося здаватися революцио-нером, у ньому було багато юнацького позерства, а в душі він завжди залишався «ліберальним паничем».

Аркадій цінує Базарова за силу волі, енергійність, уміння працювати. У маєтку Кірсанових Базарова при-нимают радо. Аркадій просить рідних позаботить-ся про друга

Але революційний демократизм Базарова абсолютно не в’яжеться з ліберальним аристократизмом будинку Кірсанових. Він не вписується в їхнє життя, пол-ную ледарства. І тут, у гостях, Базарів продовжує працювати. Спосіб життя друзів у маєтку виражений однією фразою: «Аркадій сибаритствував, Базарів працював». Природу Базарів уважає не храмом, але майстерні, а людини в ній - працівником

Для Аркадія, як і для всіх Кірсанових, природа - об’єкт милування, созер-цания. Базарів же заперечує проти молитовного з-зерцания природи, панської насолоди її красою. Він вимагає активного відношення до неї. Сам він ставиться до природи як турботливий хазяїн

Природа раду-ет його тоді, коли він бачить плоди активного вмешатель-ства людини в неї. По-різному ставляться друзі й до любові. Базарів отут скептик. Він говорить, що з жінкою тільки дурень мо-жет почувати себе вільно. Втім, знайомство з Одинцовій міняє його погляди на любов

Але Одинцо-Ва - барышня-эпикурейка. Спокій для неї вище все-го. І вона не дає розгорітися почуттю, що зароджується в ній, до Базарову. Ідеал же Аркадія - саме в сім’ї, у маєтку, у чому він ще більше переконується після знайомства Скатей.

Базарів близький до кріпосних людей. Він для них «свій брат, не пан». Це підтверджує і його мовлення, у якій багато народних прислів’їв і приказок. Арка-Дий же для своїх селян завжди залишається паном, хазяїном

Базарів занадто вимогливий до себе. Він говорить Аркадію, що «кожна людина сам себе виховати діл-дружин». Його нігілізм приводить до того, що він починає соромитися природних людських почуттів. Він стре-мится придушити в собі їхнього прояву. Звідси - сухість Базарова навіть стосовно близьким йому людям

Але на питання. Аркадія, чи любить Базарів своїх батьків, він відповідає просто й щиро: «Люблю, Аркадій!» Базаровский нігілізм приводить до заперечення старо-го й нового мистецтва

Для нього «Рафаель гроша медно-го не коштує…». Він думає, що «в 44 роки грати на ви-олончели нерозумно», а Пушкіна читати - «нікуди не годить-ся». Мистецтво він уважає формою наживи. Для нього «чималий хімік полезней усякого поета», а проба-ство не здатна щось змінити в житті. І це - край-ность копіювання заборонене © 2005 базаровского нігілізму

Герой підкреслює зна-чение вчених для Росії, тому що в науці Росія тоді відставала від Заходу. Аркадій і Базарів як би протистоять один одному, і в цьому - конфлікт роману, виражений прийомом контрасту. Таким чином, розрив Базарова й Аркадія нехаті-дружин. Аркадій не готовий до «терпкої, гіркої бобыльной життя» демократа

И друзі прощаються назавжди. База-Рів розстається з Аркадієм, не сказавши йому жодного дру-жеского слова. Він говорить, що в нього для Аркадія є інші слова, але висловити їх - для Базарова романтизм. Базарів умирає, залишившись вірним своєї убежде-ниям.

Саме перед смертю перевіряється їхня сила. До Аркадія нігілістичні переконання не прищепилися. Він розуміє, що життя революційного демократа не для його

Базарів умирає нігілістом, а Аркадій залишається «ліберальним паничем».