Місцеві факторв: 1) зубний наліт і бактерії 2) зміна складу й св-у змішаної слини (зрушення рн у кислу сторону, недолік F, зменшується кількість і співвідношення Са й Р и ін.) 3) вуглеводна дієта, вуглеводні харчові залишки

Противокариесогенние фактори й кариесрезистентность зубів

1) сприйнятливість до карієсу залежить від типу мінералізації твердих тканин зуба. Жовта емаль більше кариесоустойчивая. З віком відбувається ущільнення кристалічних ґрат і кариесорезистентность зубів увелич.

2) Кариесорезистентности сприяє заміщення ГАП на фторапатити - більше міцні, більше кислотоустойчивие й плохорастворимие. F - це противокариесогенний фактор 3) Кариесрезистентность поверхневі шари емалі пояснюється підвищеним змістом у ній мікроелементів: станум, Zn, Fe, Va, вольфрам і ін., а Se, Si, Cd, Mg - явл-ся кариесогенними 4) Кариесорезистентности зубів сприяє кручений. D, C, A, B і ін.

5) Противокариесогенними св-вами володіють змішана слина, тобто її склад і властивості.

6) Особливе значення надається лимонній кислоті, цитрату.

F і стронцій F утримується у всіх тканинах організму. Перебувають у декількох формах: 1) кристалл. форма фторапатита: зуби, кістки 2) у комплексі з органич. в-вами гликопротеидами. Образ-Ся органічний матрикс емалі, дентину, костей 3) 2/3 загальні кількості F нах-ся в іонному стані в біол.

Рідинах: кров, слина. Сниж. F в емалі й дентині пов’язане зі зміною в пит. Н О.

Легше F включ. у структуру емалі в слабокислой середовищу, кіл-в F у костях збільшується з віком, а в зубах дітей виявляється в підвищених кількостях, у період дозрівання твердих тканин зуба й відразу після прорізування.

При дуже більших кількостях F в організмі виникає отруєння фторсоединениями. Виражається в повиш-й крихкості костей і їхньою деформацією через порушення Р-Са-Го обміну. Як при рахіті, але вживання кручене. Д і А не викликає істотного впливу на порушення Р-Са обміну.

Велика кількість F робить токсична дія на весь організм, внаслідок вираженого гальмуючого впливу на процеси обміну вуглеводів, жирів, тихорєцького подиху.

Роль F Беруть участь у процесі мінералізації зубів і костей. Міцність фторапатитов пояснюється: 1) усил. зв’язку між іонами Са в кристалічних ґратах 2) F зв’язується з білками органічного матрикса 3) F сприяє образ-ю більше міцних кристалів ГАП і F-Апатитів 4) F сприяє активізації процесу преципітації апатитів змішаної слини й тим самим повиш. її реминерализующую функцію 5) F впливає на бактерії порожнини рота, спалюються кислотообраз. св-ва й тим самим предотврацает зрушення рн у кислу сторону, тому що F ингибирует еколазу й придушує кликолиз. На цьому механізмі заснована противокариесное дія F.

6) F бере участь у регуляції надходження Са у тверді тканини зуба, сниж. проникність емалі для інших субстратів і повиш кариесорезистентность.

7) F стимулює репаративние процеси при переломах костей.

F знижує сод-е радіоактивного стронцію в костях і зубая й уменьш вага Str рахіту. Sr конкурує із Са за включення в кристалічні ґрати ГАП, а F придушує цю конкуренцію.

Аскорбінова кислота. Функція. Роль у метаболізмі тканин і органів порожнини рота 1) дія вітаміну зв’язують із його участю в Ов-Реакціях. Він прискорює дегидрирование восст. коферментів НАДН і ін., активує окислювання глюкози по ПФП настільки характерному для пульпи зуба.

2) Вітамін Із впливає на синтез глікогену, що використовується в зубах як основне джерело енергії в процесі мінералізації.

3) Кручений. З актив. багато ферментів вуглеводного обміну: у гліколізі - гексо…за, фосфофруктокиноза. У ЦГК…гидрогеноза. У тихорєцькому подиху - цитохромоксидоза, а також ферменти мінералізації - лужний фосфатози 4) Кручений. З належить особиста участь у біосинтезі білка, соед. тк., проколлагена в його перетворенні в коллаген. В основі цього процесу лежать 2 реакції пролин - - аксипролин Ф-Т: пролингидроксилаза, коф-т: кручений С.

Лізин - оксилизин ф-т: лизингидроксилаза, коф-т: кручений. З Вітамін З виконує іншу ф-ю: активація ферментів шляхом редукування дисульфидних містків у білках ферментів до сульгидрильних груп. У результаті активації лужний фосфатози, … дегидрогенази, цитохромаксидози.

Дефіцит кручений. Із впливає на стан пародонту, утворення міжклітинної речовини в соед. тканини зменшується 5) авітаміноз змінює реактивність тканин зуба. Може викликати цингу.

Роль лимонної кислоти (цитрату) у процесі мінералізації тв. тк. зуба У тв. тк. зуба організму сод. 90% усього цитрату організму. У костях 0,8 - 1,2% від загального числа костей, у дентині 0,8 - 0,9%, емаль 0,1%, м’які тканини - 10%.

Основний процес, у якому обр-ся цитрат, це ЦТК ( 1-я реакція катализируется цитрат синтезат) . Активність цього ферменту в кістковій тканині й зубах вище, ніж в інших тканинах. Синтез цитрату пов’язаний з функцією панкреатичної й щитовидної залоз. Інсулін і пара.. гормон активізують цей процес.

Цитрат існує в 2 формах: 1) розчинна, обр-ся в ЦТК, піддається окислюванню, пранспорт. іони Са.

2) нерастроримая, входить до складу минер. компонентів кості й зуба.

Розчинна форма володіє високої комплексообразующей здатністю, бере участь у процесі мінералізації тканин, з’єднуючись із Са, утворить розчинну транспортну форму Са….

…….

…….

Утвориться розчинна форма цитрату Са. Р активується пара.. гормоном. має важливе значення в регуляції Са в крові. Забезпечує надходження Са в минерализованние тканини, а також гомеостаз Са в костях і зубах.

Нерозчинна форма адсорбируется на поверхні кристалів ГАП і міцно зв’язується з ними. Білкова частина цього цитрату включається в емаль і дентин. … найбільш підданому карієсу. Ця форма цитрату відіграє роль у патогенезі карієсу, тому що цитрат визначає св-ва розчинності й проникності емалі.

Роль слини в мінералізації й деминерализации тв. тк. зуба, розчинність ГАП Мінералізація - це процес надходження в емаль зуба необхідних елементів для утворення кристалів ГАП. Деминерализация - противоспалительний процес, пов’язаний з розчиненням кристала, руйнуванням емалі. Ці процеси можуть перебувати в…мическом рівновазі й забезпечувати сталість складу зубів або ж може переважати який-небудь із цих процесів. Головною умовою підтримки гомеостазу хв. обміну в зубах явл-ся перенасиченість слини Гап-Ом, при гідролізі яких утвориться Са й НРО.

Перенасиченість слини - це св-в, характерне для всіх біологічних рідин, н-р: поту, спиномозговой рідини й панкреатическго соку. Всі інші рідини явл-ся або насиченими або перенасиченими ГАП.

Перенасиченість слини цими елементами забезпечує: 1) дифузію Са й Р у емалі зуба 2) здатність адсорбції цих іонів на поверхні емалі й активація іонного обміну гідратної оболонки кристала 3) перешкоджає розчиненню емалі. Перенасиченість слини зберігається при рн = 6,0 - 6,2. Це критичне значення рн.

У більше кислому середовищі слина стає ненасиченої, тому що починається процес деминерализации емалі й > її розчинність. При зниженні рн від 6 до 5 ступінь насичення ГАП знижується в 6,3 рази, а при > рн від 6 до 8 ступінь насичення ГАП підвищується майже в 100 разів. Активуються процеси мінералізації тканин зуба, сниж-ся розчинність тк., образ-ся зубний камінь.

Св-У розчинності емалі визначається константою добутку розчинності ДО(ПР) . це величина характеризується концентрацією й активністю катіонів і аніонів у слині при контакті з ГАП. Вона залежить від характеру іонів ДО(ПР) залежить від рн слини. У кислому середовищі при рн = 4 у слині буде посилений гідроліз солі Сан РО х2Н ПРО -> Са й Н РО при рн = 6,0 - 6,2. ДО(ПР) визначається концентрацією іонів Са й НРО, тому сіль буде гидролизоваться.

Са(НРО) х Н ПРО, кот. ідуть на утворення кристалів ГАП, тобто переважає процес мінералізації. Расворимость емалі буде знижуватися. Виходить, перенасиченість емалі ГАП явл-ся захисним механізмом, що врівноважує процеси мінералізації й деминерализации, що забезпечує сталість складу й структури минерализ. тканин.

Сучасні подання про мінералізацію твердих тканин зуба 2 етапи 1) утворення органич. матрикса 2) обизвествление цього матрикса.

Pages: 1 2 3 4 5

Збережи - » Біохімія порожнини рота . З'явився готовий твір.