Ми збережемо тебе російське мовлення, велике російське слово. Ганна Ахматова Тургенєв назвав російську мову «великим, могутнім, правдивим і вільним». Але мова це струнка система засобів спілкування; наведена в динаміку, вона стає мовленням, а мовлення піддається різноманітним впливам, зокрема збіднінню, засміченню. Засмічують наше мовлення різні «бур’яни». Це можуть бути й діалектні слова, і вульгаризми , і мовні штампи, і зайві не потрібні слова. Багато письменників застерігали від уживання без потреби иноязични слів

Явно невдалий вибір слів у таких реченнях: Серед тих, що зібралися превалювали представники молоді; профспілки роблять сильний акцент на культурну роботу. В. Бєлінський писав: «У російську мову по необхідності ввійшла безліч іноземних слів, тому що в російське життя ввійшло багато понять і ідей. Подібне явище не ново… Винаходити свої терміни для вираження чужих понять важко, і взагалі ця праця рідко вдається. Тому з новим поняттям яке один берет в іншого, він берет і саме слово, що виражає це поняття». Він помітив також, що «невдало придумане російське слово для вираження чужого поняття не тільки краще, але й рішуче гірше іноземного слова». З іншої сторони Бєлінський указує, що «Уживати іноземне слово, коли є рівносильне йому російське слово, значить ображати й здоровий глузд, і здоровий смак

Так, наприклад, нічого не може бути менш, як уживання слова, перебільшувати замість перебільшувати». Показові щодо цього виправлення, які вносять письменники у свої добутки при їхньому перевиданні. Наприклад, у різних оповідання А.П. Чехова знаходимо такі заміни: щось специфічне щось особливе; ординарний звичайний; нічого екстраординарного нічого особливого; конвенція умова й т.д. Питання про використання діалектизмів у художній літературі не простій. Не можна забувати, що з їхньою допомогою створюється той місцевий колорит, без якого добуток може виявитися поза часом і простором. Джерелом засмічення літературної мови нерідко стає невиправдана індивідуальна словотворчість, поява «погано вигаданих слівець».

Років шістдесят назад стилістам претили такі, наприклад слова: взбрикнул, грякнул. У часи жорстокої бюрократизації всього нашого життя неологізми нерідко народжувалися як плід «канцелярського красномовства»: книгоедица, недовідпочинок, законвертовать (лист) і т.п. Засмічення мови нерідко пов’язане з недоречним исполь-зованием так званих канцеляризмів і мовних штампів, що позбавляють мовлення простоти, жвавості, емоційності