Найчисельнішою групою лексичних інтерферем є іменники (~ 40%), серед яких практично однакову кількість займають як абстрактні, так і конкретні назви, наприклад: Вони будуть не тільки розширяти Кругозір (світобачення), але й даватимуть відповідні знання… (Світлиця. - 2005. - № 77). Чекаємо на добрі Переміни (зміни) у Новому Році (Світлиця. - 2006. - №5). Він нагадує Пластинку (платівку) з пластмаси (Світлиця. - 2005.

- №68). З натовпу підказали, що вбивця у светрі та Носках (шкарпетках)…побіг у темряву на подвір’я

(Донеччина. - 2005. - № 4).

У межах іменникових інтерферем ми виділили кілька семантичних груп:

1) лексеми на позначення назв людей за характерними ознаками: а) за місцем проживання: Дончанин – донеччанин, житель – мешканець: Господарі новобудови обіцяли Жителям мікрорайону, що на місці зруйнованої будівництвом території вони розіб’ють новий сквер (Світлиця. - 2005. - № 74); б) за професією та посадою: Скотовод – скотар, автомойщик – автомийник: Микита Пилипович працює Скотоводом Вже більше тридцяти років (Донеччина. - 2005. - № 72);

2) Лексеми на позначення дій та процесів (віддієслівні іменники): Зібрання – збори; обнародування – оприлюднення; переділ – перерозподіл; готування – приготування; заготовка – заготівля: Обнародування Результатів парламентських виборів 2006 року відбудеться не пізніше ніж через десять днів після голосування (Донеччина. - 2006. - № 6); Про війни за Переділ власності, яка Недавно (нещодавно) вважалася всенародною, ми вже неодноразово читали, чули і бачили (Донеччина. - 2005. - № 68);

3) лексеми на позначення конкретних предметів: а) назви побутових предметів: Зажигалка – запальничка; кружка – кухлик, горнятко; копилка – скарбничка Тощо: До Копилки Досягнень нової районної влади треба віднести й побудування нового дитячого майданчику (Донеччина. - 2006. - № 4); б) назви предметів одягу: Кофточка – кофтинка; носки – шкарпетки: «Любий, я хочу купити собі Кофточку» (Світлиця.

- 2006. - № 3); в) продукти споживання: Масло – олія; сигарети – цигарки: Говорять про те, що Сигарети

Стають доступнішими для українців (Світлиця. - 2005. - № 66);

4) Лексеми на позначення термінів різних галузей: Переломи – перелами, Синяки – синці (медичні);

Достатки – статки, неправомєрность – неправомірність, погрішність – похибка (фінансово-юридичні);

Границя – кордон, непогода – негода (географічні й метеорологічні); Ток – струм (фізичні); Кругозір –

світобачення, смисл – сенс (філософські): За висновком судово-медичної експертизи, у дитини численні

Переломи верхніх і нижніх кінцівок…. (Донеччина. - 2006. - № 6); Соціологічна Погрішність становить 2%

(Донеччина. - 2006. - № 6); Живе не за своїми Достатками… ( Світлиця. - 2006. - № 13).

Наступну за кількістю морфологічну групу лексичних інтерферем складають дієслова (~ 30%): Ждати – чекати; упевнитися – пересвідчитися; порулити – покерувати Та інші: Хай Збудеться (здійсниться) все, що ти Хочеш, хай Збудеться все, що ти Ждеш (чекаєш) (Світлиця. - 2005. - № 68); Про те, як живе Маріупольське вище професійне училище МВС України, автор Упевнився (пересвідчився) на власні очі… (Донеччина. - 2006. -№ 4).

Серед інтерферем-прикметників (~ 15%) функціонують переважно якісні й відносні: Безплатний – безкоштовний; хороший – гарний, добрий; спірний – суперечливий; стиральний – пральний; горний – гірський: Ясна (певна) річ, ці міркування є досить Спірними (Донеччина. - 2005. - № 72). Розпродаж Стиральних машин та іншої Битової (побутової) техніки в магазині… (Донеччина. - 2005. - № 67). Сюди ж ми відносимо й інтерфереми-дієприкметники (~ 5%): Слідуючий – наступний, подальший; нерушимий – непорушний; нетерпимий – нестерпний: Слідуючим кроком нашої програми є… (Світлиця. - 2005. - № 66).

Значну кількість лексичних інтерферем виділяємо з-поміж прислівників (~ 5%): Своєчасно – вчасно, у рамках – в межах, недавно – нещодавно: Якби діагноз встановили Своєчасно, можливо, не було б таких

Жахливих наслідків… (Світлиця. - 2005. - № 73). У рамках цього багатовекторного проекту компанія вже здійснила кілька програм… (Світлиця. - 2006. - № 1).

Ми вважаємо, що особливу увагу слід приділити такому мовному феномену, як процес калькування, і відповідно його наслідкам – лексичним калькам. Оцінка лексичних кальок, як одного з механізмів міжмовної інтерференції, у сучасній соціолінгвістичній науці є досить неоднозначною, а цей процес, на сьогоднішній день, залишається практично не дослідженим. Дослідник Л. Лазаренко вважає, що необхідно розмежовувати процес калькування й процес запозичення, тому що вони різняться мотивами та механізмами утворення, а також відмінною є й оцінка наслідків цих типів мовної взаємодії [Лазаренко 1996, с. 33]. Елементи запозичення (головним чином лексичні та лексико-семантичні) вводяться до мови, що їх запозичає, з певною метою – назвати новий предмет чи явище або розширити семантику існуючого в мові слова. Цим, в основному, мотивується й утворення лексичних кальок, але механізм їх утворення, як відомо, інший. При цьому запозичення становить позитивний тип мовної взаємодії, оскільки збагачує мову, що запозичила, новими словами та семантичними відтінками. Оцінка кальок не така однозначна: частина кальок за своєю значущістю наближається до запозичень (ідеться про запозичення тільки внутрішнього плану нового слова та його моделі за реалізації подібного запозичення на власному мовному матеріалі) і сприяє, як і запозичення, збагаченню мови; інша частина кальок є інтерференційного типу (такі кальки передають існуючі в мові поняття і семантичні відтінки хоч і за допомогою власних мовних засобів, але за моделлю іншої мови). Кальки останнього типу є, по суті, “завуальованими” інтерферемами. Лінгвіст Є. Слупський зазначає, що “скалькований компонент семантичної структури дозволяє використовувати власну лексичну одиницю у нових, незвичних для неї контекстах паралельно з раніше створеними мовою номінативними одиницями з тим самим значенням, що й набутий семантичний компонент кальки” [Слупський 1991, с. 40], тобто ми бачимо, що процес калькування скоріш треба відносити до негативних типів мовної взаємодії, а не до позитивних, як запозичення. Такі дослідники, як Г. Зимовець та О. Черемська, до кальок відносять як слова, так і словосполучення [Замовець 1997, с. 14; Черемська 2002, с. 7], ми з цим не погоджуємося, тому що для нас слово, яке зазнало інтерференційного впливу, є інтерферемою і ми, зважаючи на частиномовну віднесеність та семантичні відтінки, зараховуємо його до певної групи.

Отже, на нашу думку, лексичними кальками треба вважати словосполучення (стійкі сполуки слів), які виражають поняття, що існують в українській мові й свідомості українців, але для їхнього вираження використовується модель іншої мови (російської), і такі кальки можуть бути заміненими власне українськими варіантами, наприклад: Брати під свою опіку – опікуватися; віддавати собі повний звіт – усвідомлювати; заявляти з повною відповідальністю – відповідально заявляти: Оператор мобільного зв’язку Взяв під свою опіку Самотніх людей похилого віку (Світлиця. - 2006. - № 13); Зрозуміло, і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович Віддають собі повний звіт у тому, що ніякою “зрадою Батьківщині” й не пахне (Донеччина. - 2006. - № ; Генеральний прокурор України Святосав Піскун Заявляв, ще у квітні 2005 року, про цю резонансну справу З повною відповідальністю (Світлиця. - 2005. - № 66).

З-поміж лексичних кальок виділяємо окрему групу з модальним відтінком значення. До таких кальок належать, в першу чергу, кальки, що виражають модальність: Одним словом, грішним ділом, за великим рахунком: Одним словом (Отже), вибір продуктів До вечері (на вечерю) багато хто з нас автоматично робив на користь курятини (Світлиця. - 2006. - № 13); Грішним ділом (Тобто), я спочатку думав, що то тільки в нас на Донеччині, така дорожнеча (Світлиця. - 2006. - № 13); За великим рахунком (Зважаючи на це), уже можна робити висновок про розмах порушення виборчого права на минулих президентських виборах (Світлиця. - 2005. - № 78).

Інтерференція часто виявляється також на рівні граматики, в такому випадку говорять про граматичну інтерференцію.

Pages: 1 2 3 4