Розселення й динаміка чисельності народів, що проживають у Казахстані й Середній Азії.
Середня Азія й Казахстан - один з найцікавіших і специфічних макрорегіонів колишнього СРСР. Його корінні народи мають багато загального в культурі, побуті й традиціях, що можна пояснити спільністю історичних доль. Так, наприклад, для цих народів характерна багатодітність сімей, що значно позначається на демографічній ситуації в регіоні. Тут проживають казахи, киргизи, таджики, туркмени, узбеки, татари, уйгури, каракалпаки, а також росіяни, українці, білоруси, німці, вірмени й т. д. З них казахи, туркмени, таджики, киргизи, каракалпаки й узбеки мали свою державність (каракалпаки утворювали Каракалпацьку АРСР у ськладі Узбекистану) . Узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, татари й уйгури говорять мовами тюркської групи алтайської сім’ї. Таджики, курди, белуджи, перси говорять мовами іранської групи індоєвропейської сім’ї. Основні исповедуемие релігії - іслам і християнство.
Практично всі республіки розглянутого регіону перебувають у стані демографічної революції, що характеризується різким зниженням смертності й високою народжуваністю. При цьому зниження смертності, як правило, пов’язане із соціально-економічними причинами: поліпшення умов життя населення, більше сучасним медичним обслуговуванням, більше уважним ставленням населення до свого здоров’я. І дійсно, у більшості республік Середньої Азії смертність, у порівнянні з 1940-м, зменшилася від 1,8 до 2,5 разів. Виключення із загального правила - Казахстан, що перебуває в більше пізній стадії демографічного переходу.
Чисельність народів Казахстану й Середньої Азії:
Народи |
Їхня чисельність на 1979г (тис. чіл) |
Їхня чисельність на 1989г (тис. чіл) |
1989 від 1979 в % |
Узбеки |
12365 |
16539 |
133,8 |
Росіяни |
9313 |
9520 |
102,2 |
Казахи |
5909 |
7343 |
124,3 |
Таджики |
2833 |
4106 |
145,0 |
Туркмени |
1892 |
2537 |
134,0 |
Киргизи |
1687 |
2230 |
132,2 |
Українці |
1007 |
1004 |
99,7 |
Німці |
1001 |
1059 |
105,8 |
Татари |
844 |
796 |
94,3 |
Каракалпаки |
298 |
412 |
138,3 |
Білоруси |
181 |
183 |
101,1 |
Уйгури |
148 |
185 |
125,0 |
Корейці |
92 |
103 |
111,9 |
Для корінних народів Казахстану й Середньої Азії характерні досить більші сім’ї, у середньому від 4 до 6 дітей, що саме по собі дає величезний приріст населення. У силу звичаїв і традицій для даного макрорегіону не характерно як би те не було планування сім’ї й багатодітність, як видно, ще довго буде властива цьому району.
Розмір сімей:
Республіки |
1979 |
1989 |
Узбекистан |
5,5 |
5,5 |
Казахстан |
4,1 |
4,0 |
Киргизія |
4,6 |
4,7 |
Таджикистан |
5,7 |
6,1 |
Туркменістан |
5,5 |
5,6 |
Природний приріст у колишніх республіках СРСР:
Республіки |
1979 (%о) |
1989 (%о) |
Узбекистан |
27,4 |
27,0 |
Казахстан |
16,3 |
15,4 |
Киргизія |
21,8 |
23,2 |
Таджикистан |
30,1 |
32,2 |
Туркменістан |
27,3 |
27,3 |
Але все-таки, незважаючи на ці тенденції й настільки великий природний приріст, зміна загальної чисельності населення цих республік не так значно, як можна було б припустити. Найбільший приріст спостерігається в корінних народів - таджиків, туркменов, узбеків, киргизів, каракалпаки, казахів, а також уйгурів (більше 125%) . Це можна пояснити більшими міграціями слов’ян з макрорегіону як у Росію, так і в інші прикордонні країни.
Приріст населення в слов’янських народів в основному коливається від 95% до 105%; деяке зменшення (українці) або збільшення (росіяни, білоруси) чисельності цих народів зв’язано як з потужними міграційними потоками на північ і північний захід, так і з тим, що для слов’янських народів характерні невеликі ( 1-2 дитини) . У народів зі зменшуваною чисельністю міграційні потоки перекривають природний приріст.
Концентрація народів у своїх адміністративно-територіальних одиницях і її зміни за межпереписной період.
Демографічні процеси, що проходили в Середній Азії в 70-80х роках мають глибоких історичних корінь. Передумови для багатьох тенденцій, характерних в останній межпереписной період для народів цього макрорегіону, були закладені ще кілька десятиліть назад. Долю п’яти середньоазіатських республік визначив прихід до влади радянського уряду. Після війни й відновлення зруйнованого військового господарства, починаючи з 50-х років воно проводило політику, спрямовану на залучення населення для оранки незасвоєних казахських степів. В 50-е роки Казахстан і Середня Азія мали позитивне сальдо міграцій, тому що сюди спрямовувалися численні трудові потоки. Тут створювалися й промислові підприємства, що вимагають кваліфікованого персоналу й сфера обслуговування. Все це привело до значного підвищення частки чисельності російськомовного населення. В 60-е роки у зв’язку з надлишком працездатного незайнятого населення тут створюються численні підприємства легкої й харчової промисловості, що ще більше збільшує трудовий міграційний потік з Росії. У загальному він ськлав близько 1,5 млн. чоловік, але в 70-е роки відбувається перелом у міграційних процесах. Починається поступовий, але усе більше увеличивающийся відтік населення (поки, в основному, російськомовного) на колишні місця проживання. Це зв’язано не тільки з ностальгією по колишньому місцю проживання, але й з рядом соціально-економічних причин. Це, насамперед, що зросла конкуренція за робочі місця з боку швидко зростаючого корінного населення, а також посилений розвиток Східних районів країни, введення коефіцієнта до заробітної плати, і поліпшення умов життя в Центральних, Північно^-Кавказькому й Поволзькому районах країни, куди й відбувався відтік. У такий спосіб в 70-х значна частина міграційного потоку із Середньої Азії являла собою “вторинних” мігрантів.
У період екстенсивного розвитку економіки відбувалися внутрішні міграції людей із сіл у міста, де люди намагалися реалізувати свої можливості. Це був в основному процес міграції саме корінного населення. В 80-е роки у зв’язку з невеликим зростанням його чисельності почався процес міграції й не російськомовного населення в Росію, тому що в Середній Азії створився надлишок працездатного незайнятого населення. За 80-е роки загальний міграційний відтік ськлав більше 2211 тис. Людина (з перевагою некорінного населення) .
Таким чином, через виїзд частини корінних народів із Середньої Азії й Казахстану їхній коефіцієнт концентрації трохи зменшився.
Коефіцієнт концентрації народів Середньої Азії й Казахстану:
Народи |
Кк в 1979 г |
Кк в 1989 г |
1989 від 1979 в % |
Казахи Pages: 1 2 Збережи - » Етнографія Казахстану й Середньої Азії . З'явився готовий твір. |