Етнографія Казахстану й Середньої Азії | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Етнографія Казахстану й Середньої Азії

Розселення й динаміка чисельності народів, що проживають у Казахстані й Середній Азії.

Середня Азія й Казахстан - один з найцікавіших і специфічних макрорегіонів колишнього СРСР. Його корінні народи мають багато загального в культурі, побуті й традиціях, що можна пояснити спільністю історичних доль. Так, наприклад, для цих народів характерна багатодітність сімей, що значно позначається на демографічній ситуації в регіоні. Тут проживають казахи, киргизи, таджики, туркмени, узбеки, татари, уйгури, каракалпаки, а також росіяни, українці, білоруси, німці, вірмени й т. д. З них казахи, туркмени, таджики, киргизи, каракалпаки й узбеки мали свою державність (каракалпаки утворювали Каракалпацьку АРСР у ськладі Узбекистану) . Узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, татари й уйгури говорять мовами тюркської групи алтайської сім’ї. Таджики, курди, белуджи, перси говорять мовами іранської групи індоєвропейської сім’ї. Основні исповедуемие релігії - іслам і християнство.

Практично всі республіки розглянутого регіону перебувають у стані демографічної революції, що характеризується різким зниженням смертності й високою народжуваністю. При цьому зниження смертності, як правило, пов’язане із соціально-економічними причинами: поліпшення умов життя населення, більше сучасним медичним обслуговуванням, більше уважним ставленням населення до свого здоров’я. І дійсно, у більшості республік Середньої Азії смертність, у порівнянні з 1940-м, зменшилася від 1,8 до 2,5 разів. Виключення із загального правила - Казахстан, що перебуває в більше пізній стадії демографічного переходу.

        Чисельність народів Казахстану й Середньої Азії:

Народи

Їхня чисельність на 1979г (тис. чіл)

Їхня чисельність на 1989г (тис. чіл)

1989 від 1979 в %

Узбеки

12365

16539

133,8

Росіяни

9313

9520

102,2

Казахи

5909

7343

124,3

Таджики

2833

4106

145,0

Туркмени

1892

2537

134,0

Киргизи

1687

2230

132,2

Українці

1007

1004

99,7

Німці

1001

1059

105,8

Татари

844

796

94,3

Каракалпаки

298

412

138,3

Білоруси

181

183

101,1

Уйгури

148

185

125,0

Корейці

92

103

111,9

  Для корінних народів Казахстану й Середньої Азії характерні досить більші сім’ї, у середньому від 4 до 6 дітей, що саме по собі дає величезний приріст населення. У силу звичаїв і традицій для даного макрорегіону не характерно як би те не було планування сім’ї й багатодітність, як видно, ще довго буде властива цьому району.

  Розмір сімей:

Республіки

1979

1989

Узбекистан

5,5

5,5

Казахстан

4,1

4,0

Киргизія

4,6

4,7

Таджикистан

5,7

6,1

Туркменістан

5,5

5,6

          Природний приріст у колишніх республіках СРСР:

Республіки

1979 (%о)

1989 (%о)

Узбекистан

27,4

27,0

Казахстан

16,3

15,4

Киргизія

21,8

23,2

Таджикистан

30,1

32,2

Туркменістан

27,3

27,3

Але все-таки, незважаючи на ці тенденції й настільки великий природний приріст, зміна загальної чисельності населення цих республік не так значно, як можна було б припустити. Найбільший приріст спостерігається в корінних народів - таджиків, туркменов, узбеків, киргизів, каракалпаки, казахів, а також уйгурів (більше 125%) . Це можна пояснити більшими міграціями слов’ян з макрорегіону як у Росію, так і в інші прикордонні країни.

Приріст населення в слов’янських народів в основному коливається від 95% до 105%; деяке зменшення (українці) або збільшення (росіяни, білоруси) чисельності цих народів зв’язано як з потужними міграційними потоками на північ і північний захід, так і з тим, що для слов’янських народів характерні невеликі ( 1-2 дитини) . У народів зі зменшуваною чисельністю міграційні потоки перекривають природний приріст.

Концентрація народів у своїх адміністративно-територіальних одиницях і її зміни за межпереписной період.

Демографічні процеси, що проходили в Середній Азії в 70-80х роках мають глибоких історичних корінь. Передумови для багатьох тенденцій, характерних в останній межпереписной період для народів цього макрорегіону, були закладені ще кілька десятиліть назад. Долю п’яти середньоазіатських республік визначив прихід до влади радянського уряду. Після війни й відновлення зруйнованого військового господарства, починаючи з 50-х років воно проводило політику, спрямовану на залучення населення для оранки незасвоєних казахських степів. В 50-е роки Казахстан і Середня Азія мали позитивне сальдо міграцій, тому що сюди спрямовувалися численні трудові потоки. Тут створювалися й промислові підприємства, що вимагають кваліфікованого персоналу й сфера обслуговування. Все це привело до значного підвищення частки чисельності російськомовного населення. В 60-е роки у зв’язку з надлишком працездатного незайнятого населення тут створюються численні підприємства легкої й харчової промисловості, що ще більше збільшує трудовий міграційний потік з Росії. У загальному він ськлав близько 1,5 млн. чоловік, але в 70-е роки відбувається перелом у міграційних процесах. Починається поступовий, але усе більше увеличивающийся відтік населення (поки, в основному, російськомовного) на колишні місця проживання. Це зв’язано не тільки з ностальгією по колишньому місцю проживання, але й з рядом соціально-економічних причин. Це, насамперед, що зросла конкуренція за робочі місця з боку швидко зростаючого корінного населення, а також посилений розвиток Східних районів країни, введення коефіцієнта до заробітної плати, і поліпшення умов життя в Центральних, Північно^-Кавказькому й Поволзькому районах країни, куди й відбувався відтік. У такий спосіб в 70-х значна частина міграційного потоку із Середньої Азії являла собою “вторинних” мігрантів.

  У період екстенсивного розвитку економіки відбувалися внутрішні міграції людей із сіл у міста, де люди намагалися реалізувати свої можливості. Це був в основному процес міграції саме корінного населення. В 80-е роки у зв’язку з невеликим зростанням його чисельності почався процес міграції й не російськомовного населення в Росію, тому що в Середній Азії створився надлишок працездатного незайнятого населення. За 80-е роки загальний міграційний відтік ськлав більше 2211 тис. Людина (з перевагою некорінного населення) .

  Таким чином, через виїзд частини корінних народів із Середньої Азії й Казахстану їхній коефіцієнт концентрації трохи зменшився.

Коефіцієнт концентрації народів Середньої Азії й Казахстану:

Народи

Кк в 1979 г

Кк в 1989 г

1989 від 1979 в %

Казахи

Pages: 1 2

Збережи - » Етнографія Казахстану й Середньої Азії . З'явився готовий твір.

Етнографія Казахстану й Середньої Азії





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.