Роман у віршах Пушкіна «Євгеній Онєгін» насамперед - найвідоміше й важливе для розуміння його творчої особистості й літературного шляху добуток. Поет почав роботу навесні 1823 року в Кишиневі, завір-шив роман у Болдіні дивно плідної й счаст-ливой для Пушкіна восени 1830 року. У знаменний «ліцейський» день 19 жовтня спалив рукопис небезпечної де-сятой глави, але продовжував свій задум.

Добуток «Євгеній Онєгін» називається « воль-ным романом»: «вільним» від правил, по яких з-здавались художні твори того часу. До Пушкіна, у класичному романі, і сюжет, і герої завжди підкорялися строго певній схемі. Тут же натхненна й відверта розмова із читачем вудь-вительно вільний, ніщо не сковує поета. Автор ста-новится діючою особою свого роману у віршах, його режисером і диригентом. Він з легкістю переходить від долі героїв до власних міркувань і воспомина-ниям, іноді спокійно обриває оповідання.

Оповідач виходить за рамки особистого конфлікту, і в роман входить російське життя у всіх її проявах. Це сама головна композиційна й сюжетна особливий-ность роману.

Віршоване мовлення - форма незвичайна й у відомій мері умовна, у повсякденному житті римою не говорять. Але вірші дозволяють відхилятися від звичного, тради-ционного. Без сумніву, поет цінує у вибраній їм жан-ровой формі історичного оповідання саме свобо-ду, а неї дає вільне поетичне слово. Для Пушкіна «Євгеній Онєгін» насамперед вільний по характері оповідання, по композиції, і ця вільна форма визначила «російську особу» роману нового покоління