Вихід хребетних на сушу відбувся ще в позднедевонський період, після завойовників суши - псилофітів. У цей час повітря було вже освоєне комахами, а по землі стали поширюватися нащадки кистеперих риб. Новий спосіб пересування дозволив їм на якийсь час видалити від води. Це привело до появи істот з новим способом життя - земноводних. Найбільш древні їхні представники - ихтиосхеги - виявлені в Гренландії в девонських осадових породах.

Розквіт древніх амфібій присвячений до карбону. Саме в цей період широкий розвиток одержали стегоцефалів. Вони жили лише в прибережній частині суши й не могли завоювати внутріконтинентальні масиви, розташовані вдалині водойм.

Завдяки цим особливостям будови земноводні зробили перший рішучий крок на сушу, але повними хазяями суши сталі їхні нащадки - плазуючі. Розвиток посушливого клімату в пермському періоді привело до вимирання стегоцифалов і розвитку плазуючих, у життєвому циклі яких немає стадій, пов’язаних з водою. У зв’язку із сухопутним способом життя в плазуючих виникло трохи великих ароморфозов.

МЕЗОЗОЙ. Мезозой справедливо називають ерою плазуючих і голосеменних. До кінця мезозою поступово, у плині декількох мільйонів років відбувається масове вимирання динозаврів. Панування динозаврів у плині цілої геологічної ери й майже вимирання їх наприкінці ери становлять для палеонтологів більшу загадку.

У тріасі виникли перші представники теплокровних - дрібні примітивні ссавці.

У юре плазуючі - друга група тварин, що робить спробу освоїти повітряне середовище. Літаючі ящірки були двох типів: рамфоринхи й ширококрилі.

Від разючого різноманітного в минулому класі плазуючих у наші дні уцелело 6000 видів. Це представники п’яти еволюційних галузей: гаттерии, ящірки, змії, черепахи, крокодили.

Птахи з’явилися в юрському періоді. Вони являють собою бічну галузь плазуючих, що пристосувалися до польоту. Особливо велика подібність із плазунами мала юрська первоптица - археоптерикс.

Крейдової період названий так у зв’язку з достатком мела в морських відкладеннях того часу. Він утворився із залишків раковинок найпростіших тварин - форамініфер. На початку крейдового періоду відбулося наступне велике зрушення в еволюцій рослин - з’явилися квіткові (покритосеменние) . Ці ароморфние зміни забезпечили квітковим рослинам біологічний прогрес, у наступну, кайнозойськую еру. Вони широко заселили Землю й характеризуються більшим різноманіттям. Деякі їхні форми збереглися й понині: тополі, верби, дуби, евкаліпти, пальми.

КАЙНОЗОЙ. Кайнозой - ера нового життя - час розквіту квіткових рослин, комах, птахів, ссавців.

У часи існування динозаврів була відома група ссавців - невеликих по розмірі, з вовняним покривом тварин, що виникли від тераспид або звереподобних. Живородіння, теплокровность, більше розвитий мозок і пов’язана з ним більша активність забезпечили, таким чином, прогрес ссавців, їхній вихід на передній план еволюції.

У третинному періоді ссавці зайняли пануюче положення, пристосувавшись до різних умов на суші, у повітрі, воді, і як би замінили мезозойських плазуючих. У палеоцені й еоцене від комахоїдних відбулися перші хижаки, від них в олігоцені відгалузилися сучасні групи хижих. Вони почали завойовувати моря. А так само від древніх палеоценових хижих відбулися й перші копитні.

Через посушливість деяких районів з’явилися злакові рослини.

Уже в першій половині третинного періоду встигли виникнути всі сучасні загони ссавців, а до середини періоду широко поширювалися загальні предковие форми людиноподібних мавп і людей.

Протягом четвертинного періоду вимирали мастодони, мамонти, саблезубие тигри, гігантські лінивці, большерогие торф’яні олені.

У Старому Світлі людин розселився як мінімум 500 тис. років тому. Перед заледенінням мисливці заселилися до Вогненної Землі. У міру танення льодовиків відбувалося вторинне заселення людиною територій, що звільнилися з-під льодовиків.

Близько 10000 років тому в помірковано теплих областях Землі почалося одомашнювання тварин і введення рослин у культуру. Наступила “неолітична революція” , пов’язана з переходом людини від збирання й полювання до землеробства й ськотарства.

Pages: 1 2