Таїланд - земля Будди, і буддизм отут державна релігія. 95% населення сповідають його південний варіант, інші 5% складаються з мусульман, християн і послідовників Конфуція. Наочне свідчення любові тайців до Будди - нескінченна кількість храмів (24 тис. монастирів), побудованих навіть у майже ненаселених куточках країни, а також величезна кількість зображень Будди й ціла армія ченців.

Усі тайські буддисти чоловічої статі, починаючи з 20 років, відбувають, хоча б раз у житті, «духовну повинність», стаючи ченцями на термін від двох тижнів до трьох місяців. Обтяжуй аскетизму з лишком компенсуються особливо почесним статусом ченців. Ченцям заборонено займатися продуктивною працею, тому смороду живуть фактично на утриманні в інших громадян. Відповідно до філософії буддизму, усякому, хто подасть ченцю, ця добра праворуч зарахується в майбутньому житті, так що обоє, тої, хто подає, і тої, хто приймає, у результаті квити й задоволені один одним

Тайці дуже поважають духів, боятися їх розсердити і як можуть, випрошують у них милості. Перед будинками, у садах готелів і навіть перед установами смороду ставлять «будиночок духу»: так смороду заманюють цього духу охороняти територію, а щоб сторож не спавши й був добрим, приносять йому їжу й питво, квіти й ароматні палички. Як справжні буддисти, тайці поважають також старших, вчителів і приватну власність.

Таїланд - конституційна монархія. В 1932 році, у результаті безкровної революції абсолютну монархію змінила монархія конституційна. В основному законі Таїланду сказано, що король правити не в силу закону, а за «даною нашими предками мудрою традицією». Головою держави вважається король, влада якого дуже обмежена парламентом. Нинішній король Таїланду - Пуміпон Адульядет (Рама IX, зійшов на престол в 1946 р.) зберіг важливі позиції в сучасному громадському житті, його персона вважається священною, уособлюючи собою силу, що поєднує суспільство. Він є головою держави й верховним головнокомандуючим, за рекомендацією голови Національної асамблеї король призначає прем’єр-міністра і затверджує список членів кабінету. Монарх має право розпускати палату представників парламенту й запроваджувати в країні воєнний стан. Законодавча влада представлена двопалатною Національною Асамблеєю (палата представників з 500 членів і сенат з 200 членів, що обираються на 4 роки).

Виконавчою владою є уряд на чолі з прем’єр-міністром. До уряду входять до 44 міністрів, призначуваних прем’єром. В останні роки всі уряди Таїланду формувалися на багатопартійній основі. Провідні політичні партії: Демократична партія, Партія Національного розвитку.

Перші племена таї з’явилися в басейні ріки Мінам ще до качану нашої ери, однак процес формування народу таї почався в основному в XIII-XIV ст. У цей період склалася й держава таї, яка досягла найбільшого розквіту в XIV-XVIII ст., алі потім унаслідок феодальних міжусобиць і воєн із сусідніми країнами занепалу

В XIX ст. підсилилося проникнення в Таїланд колоніальних держав (Англії, США, Франції). У руках іноземних монополій виявилися найважливіші галузі, у тому числі видобуток олова й вольфраму, заготівля тикового дерева, банківська праворуч.

Напередодні II Світової війни Англія контролювала до 70% іноземних інвестицій і таку ж частку зовнішньої торгівлі Таїланду. Іноземний капітал робив ставку на закріплення феодально-поміщицької власності на землю. У період між світовими війнами в таїландському селі поглибився процес знеземелювання селянства. Позиції поміщиків потіснила національна буржуазія, який належали переважливо дрібні підприємства рисоочисної, харчової, лісопильної й текстильної промисловості. Ці роки відзначені ростом боротьби селян за землю. В 1954 р. країна була втягнута в агресивний блок СЕАТО, співробітництво в якому вимагало від Таїланду величезних військових витрат (близько 60% бюджету). Це поставило Таїланд у сильну економічну й політичну залежність від США. Таїланд - аграрно-індустріальна країна, що розвивається, економіка її знаходиться в сильній залежності від іноземного капіталу. Валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення становив у липні 2003 долі 7000 доларів США.

В обробній промисловості переважають дрібні підприємства. Ри-соочисні заводі зосереджені в Банкокові й Тонбурі; цукрові - Чонбу-Рі, Супанбурі, Уттарадіт; лісопильні виробництва - Банкок, Тонбу-Рі, Након-Саван, Накхонратчасіма (Корат). Є також цементні заводі в Банкокові, целюлозно-паперові фабрики в Канчанабурі. Кустарне виробництво шовкової й бавовняної тканин - Чіенгмай, Чіенграй, Накхонратчасіма, гончарних виробів - Банкок, Аютія, різьблення по сріблу, дереву - Банкок, Чіенгмай, Чіенграй.

Уряд Таїланду вживає заходів для розвитку промисловості при участі іноземного капіталу. У місті Сураттані будується нафтоперегінний завод потужністю 1,5 млн. т. у рік, що буде працювати винятково на привізній сировині. У Банкокові і його передмістях - 3 автоскладальні підприємства. Однак інвестиції направляються головним чином у виробництво текстилю, паперу, харчових продуктів. В 1960- 1970-і роки виникли підприємства харчової промисловості з виробництва прохолодних напоїв, консервованих морепродуктів, заморожування креветок. Продовжується ріст випуску тютюнової продукції, пластичних мас, цементу, фанери, автомобільних шин. Населення Таїланду займається традиційними кустарними промислами - різьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин і лакових виробів.

Pages: 1 2