У слов’янській історії, культурі й народному фольклорі велике місце займають комахи: Таргани, метелики, мурахи, комарі. Крім нечистих, шкідливих комах є й такі, які розцінюються в Народній традиції як добр і корисні й користуються шануванням. Насамперед це бджола, що Сприймається як божа тварина. Її називають «божою підлесницею» , «божою мудрістю» .

Українці й серби називають Її святістю. Існує подання, що бджола жалить тільки грішника. Слово бджола освічена від обще Слов’янського «бечела» після падіння скорочених і оглушення «б» перед «год». «Бечела» похідне від тої ж Основи, що й бучать, дзижчати, гудіти. Названа по характерному дзижчанню при польоті. А «Тлумачний словник» С. И. Ожегова пояснює: «Бджола - це літаюче перепончатокрылое гуртова комаха, що переробляє нектар».

Бджоли живуть групами, які називаються колоніями. У колонії медоносних бджіл єдиною самкою, що Відкладає яйця, є бджолина матка. Всі інші самки - робочі бджоли. Вони будують стільники й збирають Нектар. По народних поданнях, бджоли водяться тільки в добрих людей, а злих не люблять

Немає людини, Що не знав хоча б кілька прислів’їв, не пам’ятав наспіви якої-небудь пісні, не розгадував загадки. У Слов’янськом фольклорі багато загадок, прислів’їв і приказок про бджолу. У російських загадках говоритися про безшлюбність і Невинність бджіл, там вказується на те, що бджолина матка просто відкладає яйця, з яких з’являються На світло бджоли. «Не дівка, не вдова, не замужня дружина, дітей виводить», «Живе не дівка, не баба, не солдатка, Не вдова й не мужняя дружина, а дітей багато». Бджоли так само вподібнюються дівицям

«Сидять дівиці в темній темниці, В’яжуть сітку без голки, без нитки», от деякі загадки: «Прийшов у город розбійник з ножем, з вогнем; мешканців Не ріже, хати не палить, а добро бере» (підрізування меду), «У сутінках народиться, з вогнем умирає» (віск) Домовита господарка Політає над галявиною, Поклопочеться над квіткою И поділиться медком. (бджілка) У білоруській легенді бджолами стають сльози прекрасної діви, що сидить на камені посередині моря. Багато Слов’янських повір’їв зложилися зі спостережень за життям бджіл. Народна мудрість говорить: «Бджоли ранком грають - Буде ясний день», «Бджоли товчуться - до негоди», «З раннього ранку бджоли відправляються за видобутком - буде Гарний день», «Одна бджола багато меду не наносить». Виліт бджіл з вулика зв’язується із приходом весни

Бджілка, На думку що співали, веснянку, виносила через море золоті ключі й ці ключі замикала обридлу зиму й Відмикала тепле літо. Ти, пчелынька, Бджілка затята! Ти вилети за море, Ти винеси ключики, Ключики золоті. Ти замкни зимушку, Зимушку студену!

Відімкни летечко, Летечко тепле, Летечко хлібородне! У російській народній казці «Морський цар і Василиса Премудра» говоритися про те, що Іванові-Царевичеві морський Цар наказав за одну ніч зробити церква із чистого воску. А допомогли йому виконати це завдання бджоли

От як Про це розповідається в казці: «Царевич улігся спати, а Василиса Премудра вийшла на ґаночок і закричала Голосним голосом: «Гей ви, бджоли роботящі! Скільки вас на білому світлі не є - усе летите сюди й зліпите із Чистого воску церква божу, щоб до ранку була готова!» Поутру встав Іван-царевич, глянув - коштує церква із Чистого воску. А. С. Пушкін в «Казці про царя Салтане» призначає серйозну роль комахою Лебідь перетворює князя Спочатку в комара, потім у муху, а наприкінці казки в джмеля, родича бджоли

Комар, муха й джміль карають Зло й служать добру. Поет про це говорить так: Прямо на ніс до неї сідає, Ніс вжалив богатир: На носі підхопився пухир. І знову пішла тривога: «Допоможіть, заради бога! Варта! Лови, лови, Так дави, його давися

. усі права захищені 2001-2005 . От ужо! пожди трошки, Перегоди! . .» А джміль у віконце, Так спокійно у свою долю Через море полетів

В «Казці про веселу бджілку» Н. Абрамцевой розповідається про бджолу Жуже, що усі любили за добру й веселу Вдачу. З нею всі хотіли пограти, прилітали до неї в гості, просили про допомогу. І Жужа не відмовляла нікому. Казка «Крихта з нового рою» В. Врублевой оповідає про маленьку бджілку, що не вміла збирати нектар, а Тільки сиділа на квітах і нюхала їх. Бджоли вирішили навчити її, але вона, дурненька, утекла з вулика й стала жити В ос, які тільки висмоктували нектар із квітів

И бджола відчула себе нещасної. А чому? Вона й сома Не знала. Ці казки змушують задуматися про життя, про добро, про щастя, осудьбе.

Жартівні пісні - вираження Веселої вдачі народаего ясного погляду на життя. Це частівки: По народних повір’ях, бджоли зобов’язані Богові своїм походженням, на відміну від джмелів, шершнів або ос, яких Створив чорт. У сербській легенді про походження бджіл зі сліз, матері оплакивающей загубленого, а потім Відродженого сина, образ матері являє собою пряму аналогію образу Богоматері. Співвіднесеність бджолиної Матки з Божою Матір’ю підкріплюється в чисто язиковому відношенні (матка й Матерь), а царська символіка ріднить Неї із Царицею Небесної. У Болгарії Богородиці приписують заняття бджільництвом і вважають її покровителькою Бджіл і їхніх власників; для гарного приплоду бджіл, заради їхнього блага й здоров’я на Успение Богородиці (15 серпня Ст. ст.) пригощають у церкві освяченим медом

По народних поданнях бджоли мають здатність впливати на Соціальні відносини. Автор твору: Олексій