В особливу частину криміналістики А. А. ейсман включає тактики окремих слідчих дій; тактикові на окремій стадії розслідування; тактикові оперативно-розшукових заходів; методику розкриття окремих видів злочинів; галузі оперативної техніки; галузі криміналістичної техніки

Неважко переконатися, що така система не тільки хаотична, але й внутрішньо суперечлива. Крім того, варто помітити, що загальна теорія розкриття злочинів (у концепції А. А. ейсмана подання про її можливу структуру не дається), як видно, не може бути теорією тільки криміналістичної, тому що розкриття злочинів - процес комплексний, у ході якого використовуються положення багатьох наук. Ні тактика оперативно-розшукових заходів, ні оперативна техніка не входять у зміст криміналістики й тому не повинні включатися в неї систему

Система курсу криміналістики, як навчальної дисципліни, ґрунтуючись у принципі на системі даної науки, у той же час трохи відрізняється від її по наступних підставах

Курс криміналістики повинен давати слухачам подання не тільки про зміст самої науки, але й про її історію. Обучающиеся повинні знати, як розвивалася криміналістика в нашій країні, знати історію закордонної криміналістики й розуміти її сутність і певну спрямованість. У навчальному курсі криміналістики бажане повідомлення відомостей про вчених-криміналістах і про їхній внесок у науку, про наукові дискусії, конференції, симпозіуми, про діяльність науково-координаційних органів, системі й діяльності науково-дослідних і експертних криміналістичних установ, науково-педагогічних криміналістичних колективів. Все це не входить у зміст криміналістичної науки й ставиться або до історії науки, як самостійної області знання, або до наукознавства. Тому, строго говорячи, зміст роздягнула навчального курсу криміналістики, іменованого “Введення в науку”, не відповідає своїй назві. В 1969 р. була почата спроба розширити найменування цього розділу курсу. Однак і нова назва - “Введення в криміналістику. Методологічні основи криміналістики” - навряд чи можна визнати бездоганним по тимі ж підставам. Для цих розділів більше підходить назва “Введення в курс криміналістики”, тому що в цьому випадку не викликає принципових заперечень включення в нього відомостей, що не входять у зміст самої науки (термін “курс” тут позначає не науку, а навчальну дисципліну).

Відмінність системи курсу від системи науки криміналістики може пояснюватися й функціональним призначенням навчального курсу

Навчальний курс може являти собою систематичний виклад змісту науки, і тоді він буде максимально відповідати системі науки. Але курс може бути й проблемним, коли викладаються не всі розділи науки, а розглядаються лише вузлові або найбільш важливі для даної аудиторії проблеми науки, як правило, невирішені або особливо актуальні для практики. Крім того, курс може бути й виборчим, коли його зміст являє собою частину систематичного курсу, що відповідає функціональному призначенню навчального закладу, профілю підготовки обучающихся.

Два аспекти побудови подібних курсів криміналістики характерні для системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ

Перший аспект, якому можна назвати аспектом рівнів підготовки кадрів, пояснюється викладанням криміналістики в навчальних закладах різних рівнів: у школах підготовки молодшого й середнього начальницького складу органів внутрішніх справ, у середніх спеціальних школах, у вищих школах і, нарешті, в Академії МВС РФ. На кожному з рівнів підготовки кадрів завдання полягає в тім, щоб у курс криміналістики включалися знання, необхідні для майбутніх фахівців конкретного рівня, і в той же час, щоб дублювання знань у різних навчальних закладах було виключено або зведене до мінімуму. На жаль, це завдання повністю ще не вирішене; рішення цього завдання можливо лише за умови створення єдиної програми по криміналістиці, у якій була б, з одного боку, забезпечена наступність у викладанні на різних рівнях підготовки фахівців, а з іншого боку - виключалося непотрібне дублювання зі збереженням лише в окремих випадках повторення найважливіших відомостей, відновлення яких у пам’яті, що навчаються необхідно для засвоєння нового матеріалу

Другий аспект побудови навчального курсу криміналістики, якому можна назвати аспектом спеціалізації, залежить від спеціалізації навчання в рамках підготовки юристів середньої й вищої кваліфікації. Зміст курсів у цих випадках варіюється залежно від того, чи читається він майбутнім працівникам карного розшуку або слідчим або експертам-криміналістам. Досвід побудови й викладання подібних спеціалізованих (у тому числі у відомому змісті виборчих) навчальних курсів криміналістики вже накопичений

Викладене не означає, що криміналістичний навчальний процес настільки доконаний, що не має потреби в поліпшенні. Реалії сучасності, науково-технічні досягнення, що зростають практичні потреби поставили перед академічною й вузівською науками завдання в стислий термін забезпечити перехід на принципово нові, ефективні технології учбово-педагогічної діяльності, що відповідають вимогам сьогоднішнього дня й найближчі перспективи. Юридичне утворення повинне бути орієнтоване на підготовку кваліфікованих, незалежних у судженнях фахівців, здатних після закінчення навчального закладу здійснювати самостійну юридичну практикові

Останні два-три десятиліття криміналістика в юридичних навчальних центрах вивчалася за схемою, що дзеркально відбиває систему даної науки. Зігравши позитивну роль у свій час, цей підхід уже не є актуальним тепер, оскільки відбиває навіть не вчорашній, а позавчорашній рівень розвитку й стану сучасні науки й утворення

Думка прокурорів і слідчих, з якими нам удалося поговорити із цього приводу в різний час, єдино. Всі вони (декілька десятків чоловік) думають, що оскільки студентів у юридичних вузах підготовляють в основному не для ведення наукових дискусій, а для практики, їх необхідно вчити не системі криміналістики як науки, а системі її об’єкта - практичному следоведению в карному процесі, криміналістичному алгоритму цієї діяльності, технології й засобам досягнення її цілей, тому, як рациональнее й продуктивніше її здійснювати за допомогою новітніх криміналістичних досягнень і можливостей

Обґрунтованість цієї точки зору не викликає сумнівів. Необхідність втілення її в життя очевидна, зокрема тому, що труднощі й недоліки традиційного підходу в навчанні студентів криміналістиці непереборні без його корінного перегляду

З урахуванням цих обставин запропонований і почасти реалізований проект реформування криміналістичної дидактики. Він виходить із завдання тісного вв’язування процесу формування криміналістичних знань, навичок і вмінь із потребами, структурою, логікою й змістом практики пошуку й пізнання в карному судочинстві. В основу даного проекту покладена ідея розгляду криміналістики як науки про технологію й засоби практичного следоведения (пошуково-пізнавальної діяльності) працівників правоохоронних органів і експертних установ. Опираючись на цю ідею й принцип від загального до менш загального, пропонується розглядати криміналістичну дисципліну як система, - состоящей із загальної й особливої частин

У загальну частину курсу включений (крім матеріалу даного розділу, що характеризує криміналістику як науку й навчальну дисципліну) розділ, у якому розглядаються загальні положення (методологічні основи) практичного следоведения як об’єкта криміналістики (криміналістична характеристика злочину, основи технології окремих груп дій і т.д.).

Особлива частина курсу складається із двох органічно зв’язаних між собою частин. У першій частині розглядаються особливості пошуково-пізнавальної діяльності в стадіях порушення кримінальної справи й попереднього розслідування (характеристика цієї діяльності, технологія підготовки й виробництва слідчих дій). Друга частина присвячена методикам розслідування

Концепція цього розділу виходить із необхідності виділення в ньому , по-перше, загальної характеристики методики розслідування; по-друге, методик рішення слідчих завдань, типових для різних категорій справ (дослідження алібі, виявлення й викриття інсценівки й т.д.); по-третє, методик розслідування певних криминалистически подібних груп і окремих, видів злочинів

Одна з відмітних рис даного розділу полягає в тому, що коло традиційно досліджуваних у рамках курсу криміналістики методик різко обмежений

Pages: 1 2 3