Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяють на дві великі групи: Родинно - побутові;

- суспільно-побутові.

Родинно побутові Пісні відображають особисте життя людини (кохання, життя в сім’ї родинні стосунки, драми, конфлікти та ін.). У суспільно-побутових (соціально-побутових,

Відображене суспільне життя, вони відтворюють життя не окремої особи, а певної со ціальної групи населення (козаків, рекрутів, бурлаків, чумаків та ін.).

Окрему групу народних пісень становлять Коломийки.

Соціально-побутові (суспільно-побутові пісні)

У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливе виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії пре справедливий суспільний лад.

Жанрово-тематичне розмаїття: Козацькі;

- чумацькі;

- кріпацькі;

- солдатські;

- бурлацькі; заробітчанські.

Козацькі пісні

Козацькі пісні виникли в XV - XVI ст. з появою козацтва й увібрали в себе інформацік про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська. чужинську неволю, рабство та ін.

Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака - типового представника Запорізько: Січі, передають романтику козацької волі. Найпоширеніші теми козацьких пісень: Прощання козака з рідними та його від’їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою,

- мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові,

- тема смерті.

Козацькі пісні:

♦Гомін, гомін по діброві»,

«Ой на горі та женці жнуть»,

«Стоїть явір над водою» та ін.

«А вже літ більш двісті»,

«їхав козак містом»,

«Козак від’їжджає» та ін.

У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, від даність справі національного визволення; оспівано козацьку славу.

У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору симво ли:

Калина - символ України;

Явір - молодий хлопець, козак, лицар;

Могила - своєрідний обеліск козацької слави.

Чумацькі пісні

За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких.

Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін. Чумацькі пісні В дорозі співали самі чумаки.

Найпоширеніші теми чумацьких пісень (більшість споріднені з темами козацьких пісень):

- від’їзд у дорогу;

- приготування до довгої подорожі;

- прощання з родиною;

Пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);

Гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватись в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка нема вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін.

Чумацькі пісні:

«Ой у степу криниченька»,

«Буркун-зілля,

«Волики»,

«Гуляв чумак на риночку»,

«їхав чумак із Криму додому»,

«Над річкою бережком»,

«Ой у полі криниченька»,

«Ой ясно, ясно сонечко сходить»,

«Ох і не стелися, хрещатий барвінку» (Поїхав чумак та в Крим на базар),

«У Києві на ринку» та ін.

Збережи - » Лірично-побутові пісні . З'явився готовий твір.