“МАЙСТЕР І МАРГАРИТА”, ТЕМА ЛЮБОВІ Й ПРОЩЕННЯ В РОМАНІ В тумані ранковому невірними кроками Я йшов до таємничих і дивовижних берегів. Вл. Соловйов Любов, прощення поняття не стільки християнські, скільки загальнолюдські. Саме вони становлять основу всякої моралі, усякої світової релігії. Для Михайла Булгакова вони смыс-лообразующие принципи, що лежать у фундаменті будинки його роману. Письменник втілює в прозі ідеї, якими протягом п’ятдесятьох років марила російська культура. Просто втілювалися вони в основному в поетичних текстах Тютчева, Соловйова, Блоку, Ахматовій

Булгаков перший із прозаїків, хто зумів адекватно, з майстерністю генія осмислити їх у своєму жанрі. Подвійність буття, подвійність людини, вторинність земного шляху стосовно істини миру, любов небесна й любов земне все аранжування попередньої поетичної традиції присутня в романі Булгакова. Однак закони жанру й таємничі закономірності таланта, що творить, диктували письменникові унікальні, нікому не ведені досі шляхи рішення цих проблем. Маргарита любить Майстра, Майстер Маргариту, їм допомагає Диявол все це стало загальним місцем і не має потреби вкомментариях.

Однак має потребу в коментарях наступна дивна подія роману, замічена всіма, але ніяк не пояснене. Для початку цитата: “За мною, читач! Хто сказав тобі, що немає на світі йастоящей, вірної, вічної любові? Так відріжуть брехунові його мерзенний Дзык!” Справа в тому, що теперішня небесна любов поетів відвідує героїв книги в розквіті їх земного життя

Вона поселяється в а” серцях, і все наступне не до того, щоб урятувати її. Така лю. бовь занадто могутня й не має потреби в захисті, а влюблев. ные мають потребу в тім, щоб удержатися друг поруч друга. Энер. гией зчеплення харчує їхній роман, що пише Майстер. Гине книга, і коханці втрачають друг друга

Воланд повертає Марга. рите рукопис і вертається Майстер. Булгаков не знаходить місця ненависті й розпачу

Він смещдиэ але сміх його не саркастичен, а виконаний такого гумору, яким ода. наково сподручно осміювати дурнів і розумних. Вся ненависть д помста Маргарити, що летить нагишом над Москвою, полягає в затопленні квартири критика Латунского й у биття стекол. Это|ни-Яка не помста, а звичайне веселе хуліганство, s “- Любі-Вь у Булгакова всі й^^в”арт_^п^р_”ргуптарт^ Всепрощення наздоганяє кожного, неминуче, як доля: і похмурого фіолетовий^-фіолетовий-темно-фіолетового лицаря, відомого під іменами Коровьева-Фагота, і юнака, демона-пажа, що був котом Бегемотом, і Понтія Пі. дата, і романтичного Майстра, і його чарівну супутницю, Письменник показує нам, своїм читачам, Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 що любов земна, це любов небесна, що міняються вигляд, одяг, епоха, час життя й місце вічності, але любов, настигшая вас, що виник “як убивця з-за рогу”, вражає в саме серце й назавжди.

И вона незмінна за всіх часів і в усі вічності, які нам сужд пережити. Вона наділяє героїв книги енергією всепрощення, те яку виявляє в романі Майстра Иешуа й про яку дві i сячи років тужить Понтій Пілат. Булгаков зумів проникнути душу людини й побачив, що вона те місце, де сходяться земля небо

И тоді він видумав для люблячих і відданих серць мес спокою й безсмертя: “От твій будинок, от твій вічний будинок”, roi рит Маргарита, і десь далеко їй вторить голос іншого поета, ін шедшего цю дорогу до кінця: Смерть і Час панують на землі, Ти владиками їх не клич; Всі, кружляючись, зникають в імлі, Нерухомо лише сонце любові