Кожна пора року для мене пофарбовано у свій колір: зима-у сріблисто-синій, весна-у грязно-рожевий колір, літо-у Жовто-жовтогарячий, але тільки осінь являє собою целую гаму квітів-від бежевого до коричневого. Осінь офарблюється для Мене в самі теплі й затишні кольори. Але багато хто не люблять цю пору року, говорячи, що занадто багато бруду, сльоти, холоду…Але Хіба не приємно йти по парку, укутавшись у теплий і м’який шерстянной светр, по жовто-коричневому листю, що усе ще падає з Дерев, дивитися вдалину на холодне небо, з косяками, що летять, птахів, і,занурившись у свої думки, згадати, як весело й добре Пройшло літо? Я дуже люблю осінь за всю теплоту, затишок і красу, що вона дарує нам щороку. А як приємно йти по лісі, коли золотий восени дерева начебто готуються до свята. І королева-сама Осінь^-наряджає їх у дорогі вбрання

Вона, як господарка, прикрашає ліс, стелит різнобарвні килими. Ну от, здається все готувань балу Листів. Наступає пізня осінь. У завершенні золотий осіни вірний слуга-вітер повідомляє веселе свято

Починається вальс Листів. Вітер зриває золоті монетки з дерев і кружляє їх у небі. Шарудячи осінніми килимами, вітер дарує всім музику… Осінь нагадує маскарад, коли всі одягнені в гарні незвичайні одяги. Усі веселяться, хоча розуміють, що маскарад не Може тривати вічно.

Веселощі переходять у смуток, але смуток ця світла. Свято кінчається, шум у лісі змовкає, останні Листи твір з аллсоч. ру © 2005 задумливо летять до землі. Вони нагадують гостей, що затрималися. Але от і останній гість покинув зал. У лісі все заснуло До весни, начебто все затихло до наступного маскараду

Так я уявляю собі осінній ліс. У нього врочистий і чарівний настрій. А сама осінь нагадує мені казкову Красуню. Її можна описувати дуже довго. Але вес гарне завжди кінчається. Падає останній аркуш, і ми прощаємося з осінню…

Автор твору: Тания [email protected] ru