До цього пункту можна віднести не порушення або припинення кримінальної справи за витіканням строків давнини, вследствии акту амністії, через помилування окремих осіб, за примерением потерпілого й обвинувачуваним або за відсутністю скарги потерпілого
2. Особа залучається в якості обвинувачуваного, але до осуду його судом звільняється від кримінальної відповідальності
Тут для винного наступаюют деякі негативні наслідки, але припиняються до осуду
Це- витікання давнини (ст.48), вследствии акту амністії, від падіння суспільної небезпеки діяння або особи у зв’язку зі зміною обситановки (ст.50), передача справи в товариський суд (ст.512), передача особи на поруки (ст.52), передача справа про неповнолітній у Комісію зі справ неповнолітніх ( ст.10).
3. Особа засуджується, виноситься обвинувальний вирок, але без призначення покарання
У цьому випадку мається на увазі стаття 50 ч.2 - відпадання суспільної небезпеки особи
4. Особа засуджується, виноситься обвинувальний вирок із призначенням покарання, але з відстрочкою його виконання (ст.46).
5. Особа засуджується, виноситься обвинувальний вирок із призначенням покарання, але зі звільненням від його відбування
До цієї категорії ставиться витікання давнини, виявлене в стадії судового розгляду;амністія, якщо той факт, що діяння підпадають під амністію, виявляється в стадії судового розгляду
Так, наприклад, розглянемо давнину залучення до кримінальної відповідальності (ст.48).
По загальному правило, мети покарання досягаються найбільше повно тоді, коли між злочином і покаранням немає великого розриву в часі. Якщо ж за якимись причинами утвориться значний розрив у часі, а злочинець у цей період не ховався від наслідку або суду й не зробив нових злочинів, застосування покарання може втратити свій зміст із погляду як загального, так і спеціального попередження. За минулий час навколишні звичайно забиваюют про доконаний злочин, а винний уже самим фактом не здійснення в плині тривалого часу нових злочинів доводить, що він перестав бути суспільно небезпечним. Все це може дати підстави для того, щоб не залучати до кримінальної відповідальності особа, що зробила злочином, і не застосовувати до нього покарання
До того ж витікання встановлених законом строків давнини ще не досить для виключення кримінальної відповідальності. Передбачений ще ряд умов, наявність яких необхідно для виключення кримінальної відповідальності за доконаний злочин
6. Особа звільняється від подальшого відбування покарання
Під цю категорію подпадат випадки умовно-дострокового звільнення від покарання (ст.53, ст.55), про умовне звільнення з напрямком на будівництва народного господарства, про звільнення від покарання по амністії, а також по хворобі
Таким чином, особа може бути звільнене від кримінальної відповідальності у двох формах: з визнанням його винним або до винесення такого рішення судом
Але потрібно помітити, що звільнення від кримінальної відповідальності, по будь-якій підставі й ким би воно не вироблялося, означає визнання особи винним
Розглянемо тепер більш детально статті Кримінального Кодексу, присвячені звільненню від кримінальної відповідальності й покарання
Давнина залучення до кримінальної відповідальності (ст.48) уже була досить докладно розглянута
Можна лише додати, що під давниною залучення до кримінальної відповідальності розуміється витікання з моменту здійснення злочину певних строків, після чого при соблдении винним зазначених у законі умов він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності
У російському карному праві тривалість строків давнини карного переслідування ставиться в залежність від ваги доконаного злочину
Строки давнини обчислюються від дня здійснення злочину, а по триваючих злочинах - від дня припинення злочинного діяння. При продовжуються преступлениях, що, строк давнини обчислюється з моменту здійснення останньої злочинної дії із числа складових продовжується преступление.Ъ
Як уже говорилося, для виключення кримінальної відповідальності передбачається ще й ряд умов
Перша умова - нездійснення особою до витікання давніх строків нового престпуления, за яке за законом може бути призначене позбавлення волі на строк понад двоє літ
Потрібно помітити, що мова йде не про будь-який новий злочин і не про злочин, за яке судом призначене позбавлення волі на строк понад дві років, а про новий злочин, за яке за законом може бути призначене позбавлення волі на строк понад двоє літ
Тобто в санкції статті, що передбачає даний злочин, установлене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад двоє літ
Навіть якщо суд при розгляді справи порахує можливим призначення за новий злочин менш суворе покарання, чим два роки позбавлення волі, давнина по першому злочині однаково вважається перерваною
Друга умова заклчается в тім, що якщо злочинець зникне від наслідку або суду, то плин давнини презупиняється, тобто час , у плині якого особа ховалася, не зараховується в строк давнини. Плин давнини в таких випадках відновляється з моменту затримки особи або явки його з винної. При цьому особа не може бути притягнуте до кримінальної відповідальності , якщо із временисовершения злочину пройшло п’ятнадцять років і давнина не була перервана здійсненням нового злочину
У законі втримується лише одне виключення з наведеного правила, коли зроблене яке-небудь особливо тяжкий злочин, за яке за законом може бути призначена страта. У цих випадках питання про застосування давнини дозволяється самим судом з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпеки доконаного злочину. Однак, якщо суд, з огляду на виняткову небезпеку доконаного злочину, не знайде возможнии застосувати давнина, то в цьому випадку не може бути застосована страта, а можливо лише застосування позбавлення волі
Давнина виконання обвинувального вироку(ст.49).
Строки давнини виконання вироку також установлені в законі залежно від ваги покарання, призначеного винному судом. Вони подібні зі строками давнини залучення до кримінальної відповідальності з тією лише різницею, що при встановленні строків давнини вироку за основу беруться не межі санкції статті, по якій кваліфікуються доконані діяння, а зазначені в обвинувальному вироку
Плин строку давнини виконання вироку починається від дня вступу вироку всилу.
Давнина переривається, якщо засуджений до витікання строків вчинить новий злочин, за яке судом призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менш одного року або посилання або висилки на строк не менш трьох літ
Питання про перерву давнини виконання вироку в цьому випадку може бути вирішений тільки після призначення судом покарання за новий злочин. При призначенні за новий злочин покарання у вигляді позбавлення волі на строк в один рік і вище або посиланню й висилці на строк понад три років, коли плин давнини по першому вироку переривається, можливе приведення у виконання обох вироків. Визначаючи остаточну міру покарання винному, суд при подібних умовах керується правилами призначення покарань по декількох вироках (ст.41)
Строк давнини виконання обвинувального вироку переривається й тоді, коли засуджений ухиляється від від’їзду покарання. У цьому випадку строк давнини виконання обвинувального вироку починає обчислюватися з моменту явки для від’їзду покарання або з моменту затримки скривающегося засудженого
Але обвинувальний вирок не може бути наведений у виконання , якщо із часу його виненсения пройшло п’ятнадцять років і давнина не була перервана здійсненням якого-небудь нового злочину
Збережи - » Правова природа звільнення від кримінальної відповідальності й покарання . З'явився готовий твір.