У поемі «Сашко» (1927-1928) Рильськ прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми - робочий підліток Сашко - типовий представник трудового народу («таких не сто й не двісті - безмежний океан»). Є підстави думати, що образ Сашка - нового героя у творчості поета - з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті «Замітки читача» (1927) Горький критикує тих письменників, які приділяють перебільшену увагу до «ветхого Адама», до чоловічка вчорашнього дня, засміченого дрібними грішками, і висловлює думка, що героєм радянської літератури повинен бути нова людина, «Прометей, викрадач небесного вогню й ворог богів».

В одній із глав поеми «Сашко» Рильськ у дусі Горького називає Цезаря й Наполеона «убивцями в лаврових вінках». Він затверджує безсмертя героїв, які, як міфічний Прометей, присвятили своє життя звільненню людства:

• И тільки той, що украде
• Не раз ще вогонь небесний,
• Вогнем ідей единит людей,
• И вмре - і встане - і воскресне….
• На зміну прославленим - невідомі:
• На зміну шпагам - молотки
• («Гул і відгомін»).

«Невідомі» раніше рядові люди приходять у творчість поета замість «прославлених» завойовників Олександра Македонського, Юлія Цезаря, Наполеона. Отже, відбувається художня переоцінка цінностей. Поет уводить у мир прекрасні образи рядових людей праці. У цей час у його творчості з’являється образ моста як символ єднання поета з народом, якому він прагне служити своїм благим словом

Якщо в попередніх книгах Рильськ зображував життя як сторонній спостерігач, то в книзі «Знак ваг» він виявляє бажання бути «рядовим воїном» у лавах будівельників соціалізму. У вірші «Декларація обов’язків поета й громадянина» Рильськ у дусі Маяковського («Я всю свою дзвінку силу, себе віддаю, що атакує клас») заявляє, що поет повинен поставити свою творчість на службу народу. Якщо в книзі «Гул і відгомін» (1929) поет прагнув пісень прокласти міст до народу, то тепер він разом з радянськими людьми зводить міст до соціалізму. Освоєння радянського життя в поезії Рильська цього часу виявляється в наполегливому пошуку нових образів і художніх засобів. Поет бачить «ластівок на телеграфному проведенні», і це об’єднання йому уявляється як прообраз майбутнього, як «ясністю окрилене життя». У своїх роздумах про людське щастя поет приходить до глибоких і правильних висновків. У суспільстві й природа, і культура будуть служити людині - носію енергії, що приносить мир

Ідея гуманізму - «усе на землі для людини» («Нагострили ми сокири дзвінкі») -конкретизується в тих віршах збірника «Знак ваг», де зображується героїчна колективна робота радянського народу. Правда, у багатьох віршах книги «Знак ваг» ще немає образа простої людини, соціалістичне будівництво зображується як прекрасна музика колективних зусиль народу. І тільки в окремих добутках з’являються індивідуальні образи. Так, в образі «брудного, замазаного, веселого тракториста», що «будить заспаних і кличе» («Те хмаринка набіжить»), Рильськ описав риси нової людини епохи соціалістичного будівництва з новим відношенням до праці, до свого обов’язку перед народом

Позитивної оцінки заслуговує в збірнику «Знак ваг» лисичанський цикл «Портрети», що складається з віршів про Шевченко, Франко, Бетховенові. Максим Рильськ - великий майстер у створенні ліричних портретів видатних людей, особливо діячів культури. От характеристика Івана Франко:

• Син коваля, Іван рудоволосий,
• Рибалка й мудрець, поет і муляр…

На думку поета, Франко «мав високий дарунок гне ненавидіти й люд любити босий».