Романтизмом називають художній напрямок, що виникло на початку XIX століття в Європі й тривало до середини XIX століття. Романтизм спостерігається в літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, поводженні, одязі, психології людей

Передумовою виникнення романтизму вважають велику французьку буржуазну революцію. До її у Франції все було впорядковано, існувала чітка станова ієрархія, кожна людина займала своє місце. Революція зруйнувала стару структуру суспільства, але нова ще не була створена, тому в окремої людини виникло почуття самітності. Життя починає здаватися людям грою, у якій кому- те повезе, а кому- те немає. Виникають і здобувають величезну популярність азартні ігри, в усьому світі з’являються ігорні будинки, публікуються посібника з ігор

Героями літературних творів стають «романтичні» герої - це гравці, вони грають із життям і долею, адже тільки в грі людин може відчути силу долі

Але за всією цією бравадою ховається всього лише почуття власної винятковості. Зосереджуючи на собі, вони вступають у конфлікт із дійсністю, конфлікт людини з миром. Виникає психологія особистості, що бунтує, що найбільше глибоко відбив Лорд Байрон у добутку “Подорож Чайльд-Гарольда”. Популярність цього добутку була так велика, що виникло ціле явище - “байронізм”, і цілі покоління молодих людей намагалися наслідувати йому (такий, наприклад, Печорин в “Герої нашого часу” Лермонтова). Основною літературною формою європейського романтизму стали казки, легенди, фантастичні повести

Одна з основних ідей - дія. Герої добутків не сидять на місці, вони приїжджають і знову їдуть. Досить згадати, наприклад, подорож Чичикова або Чацкого, що на початку звідкись приїжджає “Лікувався, говорять, на кислі він водах…”) , а потім знову кудись їде (“Карету мені, карету!”). У літературі виникають образи поштової карети, подорожей, мандрівок. Вони намагалися показати, що людина живе у світі, що постійно змінюється. У світі дивному, фантастичному, незвичайному, як у казці Гофмана “Лускунчик”, або виродливий, як у його казці “Крихта Цахес”. У цих казках відбуваються дивні події, предмети оживають і вступають у великі бесіди, основною темою яких стає глибокий розрив між ідеалами й дійсністю. І цей розрив стає однієї з основних ідей лірики романтизму

Російські письменники створюють казковий мир шляхом опису повсякденної побутової дійсності. Ця побутова дійсність переломлюється й переосмислюється як фантастична. “Ніч перед Різдвом” Миколи Васильовича Гоголя найбільше яскраво відбиває ця особливість

Однак не помилюся, якщо назву “Пікову даму” А.С.Пушкіна головним добутком російського романтизму. Це глибоко романтичне й навіть містичний добуток, що втілив у собі кращі риси російського романтизму. Донині цей добуток користується недоброю славою серед театральних артистів і режисерів. Воно оточено багатьма містичними історіями, що відбуваються з тими, хто ставить його на сцені або грає в ньому головні ролі