Процес формування й зміни політичної карти Росії в ХХ столітті не так вуж і простий, як здається на перший погляд. Вся справа в тому, що саме по собі 20 сторіччя настільки заплутано, що повністю не досліджено істориками як треба.

За минуле сторіччя на частку Росії випало безліч випробувань: російсько-японська війна 1904-05гг., Перша світова війна 1914-18гг., дві революції, громадянська війна й військова інтервенція 1917-1922гг., у січні 1918р. утворення Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки(РСФСР), а 30 грудня відбулася епохальна подія - утворення першого у світі соціалістичної держави - РСФСР разом з Україною(УРСР), Білорусією(БССР) і республіками Закавказзя(ЗСФСР) утворили Сполучник Радянських Соціалістичних Республік. Подальший розвиток Росії нерозривно пов’язане зі СРСР. 12 червня 1990р. З’їзд народних депутатів РСФСР прийняв Декларацію про державний суверенітет Російської Федерації. Із грудня 1991р. Росія входить Співдружність Незалежних Держав (СНД).

Як відомо й політико-адміністративний розподіл нашої країни в різні періоди минулого сторіччя, яких було три: Російські Імперії, РСФСР і Російська Федерація, відрізнялися друг від друга

Ціль моєї роботи - дослідження змін політичної карти Росії в ХХ столітті

Завдання дослідження:

-зібрати й узагальнити географічний^-географічні-історико-географічні й картографічні відомості про територію Росії;

-вивчити зміни території Росії у зв’язку з геополітичними подіями;

-проаналізувати основні етапи зміни адміністративно-територіального подолу Росії

1. Росія на карті миру

ХХ в. для Росії став століттям зменшення території. Уже російсько-японська війна 1904-1904 г. привела до втрати південного Сахаліну. Перша світова війна й революція завершилася для країни втратою Прибалтики, Фінляндії, Польщі, Бессарабії й значній частині України й Білорусії. З нині російських територій до Естонії відійшли деякі частини Псковської області, до Фінляндії - частини Карелії й, особливо, Ленінградської області (Виборг, Приозерск і ін.).

Рис.1. Приєднання й втрата територій Росією в ХХ столітті

Пакт Молотова-Риббентропа й викликаний їм ряд військових кампаній 1939-1940 г. повернули до складу країни (у цей час уже СРСР) Прибалтику, західні землі України й Білорусії, Карельський перешийок і Белостокскую область Польщі. У підсумку Другої світової Війни Росія одержала Курили, Південний Сахалін, Східну Пруссію (Калінінградська область). Меммельский край був відданий Литві, Закарпаття - Україні, а Белостокская область повернута Польщі. Після війни границі Росії мінялися в основному в 50-х рр., коли частини її території віддавалися Радянським урядом іншим республікам Сполучника (Крим відійшов до України, ряд земель на півдні Сибіру - Казахстану). Біловезька угода (1991 р.) привело до формування сучасної території Росії в границях РСФСР на момент підписання.(1)

1.1. Російсько-японська війна й втрата Сахаліну

Наприкінці Х I Х століття політична ситуація на Далекому Сході різко загострилася. У цій крапці земної кулі одночасно перетнулися інтереси цілого ряду найсильніших держав того часу: Англія, Німеччина, Франція, Росія і Японія прагнули домогтися в цьому регіоні домінуючого положення(2).

Колоніальні захоплення Росії в Середній Азії й на Далекому Сході тривали. Претензії Миколи II поширювалися на Маньчжурію й Корею, Афганістан, Персію й Тибет. Не вирішуючись вступати в прямий конфлікт із європейськими державами, царат порахував можливим кинути виклик більше відсталої Японії, що, однак, переживала на початку ХХ століття період бурхливого економічного розвитку. Однієї із цілей цієї війни було досягнення національного єднання усередині країни й придушення революційного руху. Державний традиціоналізм почав визначати напрямку не тільки внутрішньої, але й зовнішньої політики. Але «маленька переможна війна» проти Японії, який її бачили в Петербурзі, обернулася ганебною поразкою. Майже відразу ж була виведена з ладу порт-артурская ескадра російського флоту. Панування на море перейшло до японців. Підвіз військ на Далекий Схід був утруднений, тому що Транссибірська магістраль не була закінчена. Японська вступила в Корею й Маньчжурію. Російська армія зазнала поразки в багатоденній битві під Ляояном, наприкінці 1904 року був зданий Порт-Артур. В 1905 році японці здобули перемогу під Мукденом. У травні російська ескадра була повністю розгромлена в Цусимском протоці(3).

Підсумки російсько-японської війни невтішні: 5 вересня 1905 року в американському місті Портсмуті міністри закордонних справ Росії і Японії підписали мирний договір. Росія віддавала право оренди Порт-Артура Японії, передавала під контроль частина КВЖД і визнавала її перевагу в Кореї. Але саме головне Росія втратила половину Сахаліну (границя проходила по 50 градусу північної широти) майже на сорок років і острови Курильської гряди

Рис.2. Границі Росії на Далекому Сході після російсько-японської війни(4).

1.2. Перша світова війна й втрата ряду територій

В 1882 році Німеччина, Австро-Угорщина й Італія підписали договір про створення Потрійного сполучника. Германія грала в ньому провідну роль. З моменту утворення агресивного блоку країн у нього вхідні почали активну підготовку до майбутньої війни. У кожної держави були свої плани й мети

П ервая світова війна виникла в результаті загальної кризи, що почалося, капіталістичної системи світового господарства й з’явилася наслідком нерівномірного розвитку капіталізму на стадії імперіалізму. Це була загарбницька, несправедлива війна між двома великими імперіалістичними угрупованнями- австро-німецьким блоком і Антантою

Кожна з імперіалістичних держав, вступаючи у світову війну, переслідувала свої загарбницькі цілі. Германія прагнула розгромити Англію, позбавити її морської могутності й переділити французькі, бельгійські й португальські колонії й затвердитися в багатих аравійських провінціях Туреччини, послабити Росію, отторгнуть у неї польські губернії, Україну й Прибалтику, позбавивши її природних границь по Балтійському морю

Австро-Угорщина розраховувала захопити Сербію й Чорногорію встановити свою гегемонію на Балканах, відняти в Росії частина польських губерній, Подолию й Волинь

Туреччина за підтримкою Німеччини претендувала на територію російського Закавказзя

Англія прагнула зберегти свою морську й колоніальну могутність, розбити Німеччину як конкурента на світовому ринку й припинити її домагання на переділ колоній. Крім того, Англія розраховувала на захоплення в Туреччини богатих нафтою Месопотамії й Палестини, на захоплення яких плекала надію й Німеччину

Франція хотіла повернути Ельзас і Лотарингію, відняті в неї Німеччиною в 1871 р., і захопити Саарский басейн

Росія вступила у війну з Німеччиною й Австро-Угорщиною, домагаючись вільного виходу чорноморського флоту через Босфор і Дарданелли в Середземне море, а також приєднання Галичини й нижнього плину Німану(5).

Але як ми знаємо, не всі країни, що брали участь у війні, домоглися своїх цілей, заради яких вони властиво й вступали у війну, у тому числі й Росія, що зазнала поразки(щоб на це є об’єктивні причини) і не тільки нічого не придбала, а навіть навпаки за підсумками Брестського миру - втратилася

15 грудня 1917 року в Брест-Литовске була підписана угода про перемир’я між Німеччиною й Росією. 22 грудня почалися мирні переговори

Мир був необхідний Радянському уряду для того, щоб налагодити й без того складну внутрішню обстановку, кинути війська на боротьбу з білим рухом, що починався,

25 грудня російська делегація виступила з вимогою висновку миру без анексій і контрибуції. Германія сторона відповіла, що погодиться на цю умову тільки в тому випадку, якщо вся держави Антанти підпишуть із нею мирна угода

У цьому випадку Німеччина поставила свідомо нездійсненну умову - після трьох з половиною років війни Антанта нізащо не погодилася б скінчити боротьбу внічию.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Росія на карті миру . З'явився готовий твір.