Таким чином, опозиція модернізму й постмодернізму зводиться до різного трактування реальності, під якою модерністська культура має на увазі текст і створює своє мистецтво на грані тексту й реальності. Постмодернізм же не відображає реальність, а творить нову або кілька реальностей, що існують як єдиний гіпертекст. Принцип гіпертексту реалізується в будь-якому словнику або енциклопедії, де кожна стаття має відсилання до інших статей цього ж словника. Інакше кажучи, гіпертекст - це текст, улаштований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно становлячи їхню єдність і безліч. І якщо література модернізму пропонує суб’єктивне бачення об’єктивної дійсності, ускладнене ремінісценціями й культурологічними алюзіями, те посмодернистское добуток являє собою модель миру, єдино можливу для її творця. У постмодерністській естетиці мир являє собою замкнуту за принципом гіпертексту систему, що грає масками минулого. Подібне протиставлення модернізму й постмодернізму дозволило деяким теоретикам культури говорити, що ХХ століття відкрилося парадним входом у світле майбутнє, а закривається пародією на всі попередні епохи: "модернізм був ще сумішшю кричущих диссонансов і эйфорической надії, у той час як постмодернізм - це поетика благополучно, що відбулася смерті,"

Pages: 1 2