5) установлення часу настання смерті (яке не завжди збігається згодом заподіяння тілесних ушкоджень) можливо насамперед по трупних явищах, що розвивається з моменту смерті залежно від температури й вологості повітря, атмосферних опадів і інших умов середовища. До них ставляться: зниження температури тіла; розвиток трупного задубіння в різних групах м’язів; зміна стану слизуватих оболонок і шкіри; наявність або відсутність реакції зіниці на атропін або пілокарпін; відсутність скорочень м’язів у відповідь на роздратування електрострумом або ударом; розташування, колір і мінливість трупних плям; ступінь гнильних процесів і ін. у першу добу (особливо в перші 10-12 годин) момент смерті може бути визначений по трупних явищах з точністю до години;

6) з’ясування механізму дій злочинця, тобто встановлення як і чим була заподіяна смерть, а також способу підготовки вбивства й способу приховання його слідів. Для цього досліджується або весь хрест слідів, або та його частина, що тепер доступна для вивчення. З огляду на можливість інсценівки, необхідно спеціально шукати й фіксувати такі факти, які суперечать інсценованій обстановці події (негативні обставини). Подібними фактами можуть бути, наприклад, чисте взуття на ногах висячі в петлі трупа при рясному бруді навколо; наявність на трупі “самогубця” ран, які він не міг сам собі нанести; невідповідність розташування волокон мотузки й часток деревини на балці, через яку перекинений мотузка; відсутність підставки поруч із висячим у петлі трупом і др.

Велике значення в рішенні даного завдання мають отримані пояснення близьких і знайомих убитого про його поводження, наміри, його зустрічах і інших контактах перед подією, а також вивчення змісту записних і телефонних книжок, щоденників, листів потерпілого й листів до нього;

7) установлення осіб, що перебували (здатних перебувати) на місці вбивства або поблизу. Рішення цього завдання необхідно не тільки для обмеження й звуження кола підозрюваних, але й для пошуку свідків, що бачили або чули що-небудь, що ставиться до вбивства, а можливо, що бачили й убивцю незадовго до вбивства або незабаром після нього. Спосіб дії - вивчення слідів на місці події й обстановки навколо місця події, проведення пошукових заходів у навколишньому районі;

з’ясування мотивів і цілей убивства. Шляхом аналізу всіх установлених обставин справи необхідно зробити висновок про те, чи було вбивство навмисн або необережним, а також, які ціль і мотив убивства. У рішенні цього питання має вирішальне значення дослідження взаємозв’язків і взаємин між убивцею й жертвою. Визначити мета й мотив убивства допомагають відповіді на питання: кому смерть жертви була необхідна або вигідна й чому; які близькі й віддалені події могли б наступити при житті жертви і які наслідки можуть наступити після її смерті;

9) установлення вбивці або його ознак. Рішення попередніх завдань дає можливість намітити слідчі версії про вбивцю вже в ході огляду. Не завжди на даному етапі розслідування їсти можливість формулювати версії про конкретну особу. Якісний огляд трупа й місця події часто дає підстави для висування версії, що вказує на коло людей, обмежений достовірними даними про поле, ріст, вік, фізичному розвитку, звичках і навичках, деяких рисах зовнішності, групі крові й інших даних про вбивцю;

10) атрибуція трупа (установлення особистості загиблого). Коли особистість жертви не встановлена, труп не пізнаний, але особа трупа не занадто спотворено або є інші підстави сподіватися на встановлення особистості потерпілого (четверта слідча ситуація), насамперед вирішується саме це завдання

Для цього описуються ознаки зовнішності при огляді трупа й при судово-медичному його дослідженні із системи словесного портрета, фіксуються фотозйомкою, а також виготовленням гіпсових мокнув особи, кистей рук і ступень ніг. Фіксуються особливі прикмети, татуювання. Описується стан зубів і робляться зліпки щелеп. Виготовляється дактилокарта. Визначаються вік, ріст, расові ознаки, наявність захворювань, група крові, сліди алкоголю, наркотику, снотворних препаратів, отрут. Вилучається піднігтьовий уміст, робляться змиви у вухах. Інших місцях, досліджуються залишки їжі в шлунку. Особливо відзначаються сліди, що вказують на рід занять, професію, місце проживання, звички. Оглядаються одяг, взуття, особисті речі й направляються на експертне дослідження. Фіксуються й досліджуються мікрочастинки (волокна чужого одягу, пил у кишенях, бруд і частки рослин на штанях, носках, взутті). Запам’ятовуються фабричні знаки, мітки, сліди ремонту. Заповнюється карта невпізнаного трупа й направляється для перевірки за обліком без звістки зниклих осіб. Одночасно з’ясовується чи не було заяв про зникнення кого-небудь в органи міліції

Допитами свідків і пошукових мір (з використанням зображень зовнішності потерпілого) з’ясовується, як невідомий з’явився в цьому районі й коли, як поводився, з ким спілкувався, хто його бачив або міг бачити. Збираються дані в готелях, гуртожитках, у приватних осіб, у навчальних, медичних і інших установах про те, чи не було відзначено зникнення мешканців, пацієнтів, чи не було випадків неявки прибулих на навчання, лікування або у відрядження. На вокзалах. У відділеннях зв’язку з’ясовується чи не було фактів незажадання багажу з камер схову або пошти до зажадання

За допомогою засобів масової інформації передається звертання із проханням надати допомогу у встановленні особистості невідомого (з використанням зображень або описів його зовнішності).

Якщо “туалет трупа” не дає потрібного результату, то необхідно провести реставрацію голови й особи (відновлення елементів зовнішності), що може бути виконана тільки висококваліфікованими фахівцями

Коли реставрація неможлива, то застосовується реконструкція особи по костям черепа. Надалі може застосовуватися метод фотосполучення діапозитивів із зображенням черепа й прижиттєвих зображень передбачуваної жертви. Ті ж завдання вирішуються й при скелетированного трупа ( ситуація № 5 ). Розходження лише в тім, що перевіряється не тільки версія про вбивство, але й версія про самогубство, смерть від хвороби, у результаті дії стихійних сил природи й др.

При виявленні частини(їй) розчленованого трупа ( ситуація № 6 ) рекомендується наступний порядок рішення часток завдань

Здійснюється цілеспрямований пошук інших частин трупа. Одночасно проводяться слідчі дії й оперативно-розшукові заходи для виявлення осіб, що пропали без звістки, але ще не взятих на відповідний облік. При виявленні кожної нової частини трупа виробляється огляд місця події й частини трупа, після чого вона передається в судово-медичну установу для дослідження й консервації. При цьому важливо з’ясувати як, коли, звідки й ким доставлена частина трупа на місце її виявлення, ретельно зафіксувати особливості її впакування й ті ознаки трупа, які важливі для ототожнення особистості. Завдання для судово-медичної експертизи - установити, чи належать всі знайдені частини трупа одній особі, які частини тіла й органи відсутні; які підлога, вік, раса й національність померлі; яка причина й давнина смерті; чи є довічні ушкодження, їхній характер, розташування й походження; яка група крові; яким знаряддям зроблене розчленовування трупа і є чи ознаки професійного вміння це робити; яку їжу вбитий їв перед смертю, а також з’ясовується опитування про наявність слідів алкоголю, отрут і наркотиків

Зібрані в такий спосіб дані дозволяють установити спосіб убивства й будувати версії про час і можливі місця розчленовування трупа. Такі версії легше конструювати якщо проведено атрибуцію трупа (хоча б приблизно). Будуються й перевіряються версії про особистість убивці, яким у даній ситуації найчастіше виявляється родич або близький знайомий. Версії перевіряються оглядами й обшуками для виявлення слідів убивства й розчленовування трупа

Для розкриття вбивства “без трупа” ( ситуація № 7 ) необхідно вирішити наступні частки завдання

Pages: 1 2 3