Чотиритомний роман-епопея “Війна й мир” був створений Толстим менш чим за шість років. Незважаючи на те що такий грандіозний матеріал зібраний за порівняно короткий строк, у романі чудово зображені багато сторін життя й проблеми, що коштують у той час особливо гостро. В “Війні й світі” дуже широко показаний побут поміщицької Росії й аристократичного дворянства. Тут описані представники всіх шарів суспільства: вищої придворної знаті, помісного дворянства й аристократії, опозиційно настроєної до уряду. У центрі роману три сім’ї: Курагины, Ростови, Болконские.
Сім’я Болконских описана з безсумнівною симпатією. У ній показані три покоління: старший князь Микола Андрійович, його діти Андрій і Марья, його онук Николенька. З покоління в покоління передаються в цій сім’ї всі кращі щиросердечні якості й риси характеру: патріотизм, близькість до народу, почуття боргу, шляхетність душі
Болконские - люди надзвичайно діяльні. Кожний зі членів сім’ї постійно чимсь зайнятий, у них немає ні краплі лінощів і ледарства, які характерні для сімей вищого світла. Старий князь, що вважає, що на світі “є тільки дві чесноти - діяльність і розум”, невтомно намагається додержуватися свого переконання
Сам він, чесна й освічена людина, хоче “розвити в дочці обидві чесноти”, даючи їй уроки алгебри й геометрії й розподіляючи її життя в безперервних заняттях”. Він ніколи не не діяв: те писав свої мемуари, то працював на верстаті або в саду, то займався з дочкою. У князя Андрія ми теж бачимо цю рису, що дісталася йому від батька: він - шукаюча й діяльна натура. Він займається суспільною роботою зі Сперанским, полегшує побут селян у своєму маєтку й постійно шукає своє місце в житті. Активна діяльність сім’ї завжди направлялася людям, Батьківщині
Болконские - щирі патріоти. У князя Андрія любов до Батьківщини й власне життя злиті воєдино, він не розділяє ці два почуття й хоче зробити подвиг в ім’я Росії. Старший князь, довідавшись про похід Наполеона на Москву, хоче хоч чим-небудь допомогти Батьківщині, він стає головнокомандуючим ополчення й віддається цієї посади всією душею. Думка про заступництво генерала Рамо “приводила князівну Марью в жах, змушувала її здригнутися, червоніти й почувати ще не випробуване почуття злості й гордості”.
Вона повторювала собі: “Скоріше виїхати! Їхати скоріше!” У всіх учинках Болконскими керує почуття боргу, що у них всіх дуже сильно.
Князь Микола Андрійович міг не приймати посади головнокомандуючого, він був старий, але “не порахував себе вправі відмовитися в такий час”, і ця “знову відкрилася йому діяльність збудила й зміцнила його”. Князь Андрій іде воювати, розуміючи, що він повинен бути там, де він потрібний Батьківщині, тоді як він міг залишитися при “особі государя”. У всіх своїх улюблених героїв Толстої підкреслює близькість до народу. Є ця риса характеру й у всіх членів сім’ї Болконских.
Старий князь дуже добре господарював і не пригноблював селян. Він ніколи б не відмовив “у нестатку мужикам”. Князівна теж завжди готова допомогти селянам, “їй дивно було думати… що могли богатые не допомогти бедным”.
А князь Андрій на війні піклується про солдатів і офіцерів свого полку. Він був ласкавий з ними, а у відповідь на це “у полицю його називали наш князь, ним пишалися і його любили”. Третє покоління Болконских - Николенька, син Андрія; маленьким хлопчиком бачимо ми його в епілозі роману, але вже тоді він уважно слухає копіювання заборонене © 2005 Пьера, у ньому відбувається якась особлива, незалежна, складна й сильна робота почуття й думки. Він дуже любив батька й Пьера й, переконавшись, що батько схвалив би революційні погляди Пьера, сказав собі: “Батько!
Так, я зроблю те, чим би навіть він був задоволений…” В образах членів сім’ї Болконских, особливо в образі князя Андрія, Толстой показав думки, шукання кращих людей того часу. Дворянство від опозиційних уряду поглядів, подібних до поглядів старого князя, переходить до більше прогресивних поглядів про перебудову суспільства, до яких прийшов князь Андрій
Збережи - » Три покоління Болконских у романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» . З'явився готовий твір.