Світова критика невтомно висловлює своє захоплення Милорадом Павичем, вважаючи його письменником абсолютної літератури, а твори - справжнім поетичним і фантасмагоричним дивом. Французькі та іспанські критики пишуть, що він — «автор першої книги XXI століття, австрійці називають «ватажком європейського постмодернізму». Милорад Павич, один з найвідоміших сучасних сербських письменників, означив наш час і мистецтво особливою магією та [...]

Драматургічний спадок Шиллера був добре відомий в Україні і вже в 30—40х роках ХІХ століття багато його творів були перекладені російською та українською мовами. Свободолюбивий пафос драм Шиллера був особливо близький і зрозумілий українцям, які, подібно до героїв багатьох п’єс драматурга, прагнули до свободи та незалежності. М.Костомаров вбачав схожість між творчістю Шиллера і Т.Шевченка, і [...]

Умберто Еко є однією з найталановитіших особистостей сучасної світової культури. Науковець, філософ, спеціаліст з історії середньовічної Європи, семіотик, есеїст, літературний критик, письменник, про * у фесор Болонського університету, а також почесний доктор багатьох знаних університетів світу. Не випадково видатний літературознавець та вчений із світовим ім’ям, Юрій Лотман, називав Умберто Еко “Одним із найбурхливіших кратерів вулкану [...]

На початку 1980х років у зарубіжній теорії літератури і мистецтва виникло поняття постмодернізму. Цим терміном починали позначати явища культури останніх десятиліть, які прийшли на зміну модернізму (постмодернізм і означає “все, що після модернізму”). Дата виникнення постмодернізму залишається дискусійною.

“Середньовіччя вже почалося…” Ця формула У. Еко, що характеризує сучасну епоху, може видатися парадоксальною. Однак, лише на перший погляд. Бо чи не нагадують інтенсивні міграційні процеси, що спостерігаються нині в світі, середньовічне Велике переселення народів? А сьогоднішній жвавий обмін науковцями, студентами та викладачами хіба не схожий на мандри середньовічних вагантів: “Школярі.навчаються благородних мистецтв у Парижі, [...]

На сільських і міських площах виступали мандрівні трупи, а при дворі короля ставили вишукані спектаклі, на які бувало витрачали більше грошей, аніж, як тепер би сказали, на першочергові соціальні програми. Театр супроводжував іспанців скрізь. На ярмарках ставилися комедії й жорстокі драми честі, що були особливо популярні серед збіднілого дворянства, яке частогусто й могло похвалитися тільки [...]

Лексичне значення за тлумачним словником Роздумування, розмірковування — це стан зосередженості думок, задумливості. Це зосередження на предметі (явищі, понятті); зосередженість, що визначається активізацією внутрішнього бачення, прискіпливою увагою до об’єкта розмірковування, у даному випадку — до образу, викликаного (сформованого) у результаті опрацювання учнем художнього поетичного тексту.