Алфей закохався на полюванні в німфу Аретузу. Вона не хотіла почути його благанням і від нього тікала, поки нарешті не перетворилася в джерело. Алфей так сильно горював про неї, що сам став струмком. Але й у новому своєму виді він не забув коханій і під землею з’єднався з дорогим джерелом… Чи не кидається й він, Йоханнес, тепер, коли вони з Корделией розлучені, у темні глибини, щоб з’єднатися з нею?

Йоханнес ретельно готовить обстановку дачі, на яку повинні привезти до нього Корделию. Тут такий же, як у будинку в тіточки Корделии, чайний столик, така ж на столику лампа - але всі набагато роскошнее. І у вітальні коштує таке ж фортепіано, як те, на якому грала Корделия шведську народну пісеньку в один з моментів, коли Йоханнес незримо для неї любувався її видом

Останній запис в «Щоденнику» датований 25 вересня. Усе кінчено: Йоханнес не бажає більше Корделию бачити. Раз дівчина віддалася - вона втратилася всього

«НА ЖАЛЬ, минули ті часи, коли обманута дівчина могла перетворитися з горя в геліотроп!»

Йоханнеса цікавить тепер питання: чи не можна так «поетично вибратися із серця дівчини», щоб залишити в ній гордовиту впевненість у тім, що це вона кинула звабника, а не він неї?..

Б. А. Ерхов

Pages: 1 2