З нейтралізацією семи ‘церковний обряд‘ і трансформацією ‘початок життя‘ → ‘початок важливої справи‘ пов’язуємо термінологічні процеси фразеологічного характеру, напр., Бойове хрещення - ‘перше серйозне випробування‘ (Легко й радісно було Яреськові на душі. Пережив Бойове хрещення (О. Гончар)), що в

Нефразеологічних використаннях утратило сему ‘початок‘ і перейшло в ‘серйозне випробування (скрутна ситуація)‘ - ‘бій‘, як у наступному прикладі: А німець тікає - конем не догнати. - В горах зачепиться. - Знов буде Хрещення. - Буде, ой, буде!.. Нам тепер весь час від Хрещення До Хрещення (О. Гончар). Архісема ‘початок‘ є визначальною у метафоричному вживанні Хрещений батько: ‘долучення до християнської віри‘ → ‘долучення до якої-небудь справи‘: Той, кого Володька вважав Батьком хрещеним, хто висунув його на керівну посаду, слухати спокійно не міг, коли заходила мова про собор (О. Гончар); А судді хто? Американці. Англійці. Хрещені батьки Підсудних і до якоїсь міри учні (О. Довженко).

Мовна картина переконує в усвідомленні українцями незаперечного початку дії захисту людини від нещасть після обряду хрещення (Але воно не може Хрещеному чоловікові Заподіяти лиха! (О. Кобилянська)), а також необхідності виконання християнських обов’язків та Божих заповідей, що досить яскраво відображає образне вживання - оксюморон: То ж тільки невіра, бусурмени богу не хочуть молитися, а ти Хрещена тварюка (С. Васильченко); Наш Дулига прикинувся поляком і лютує в школі - скоро діти будуть без вух ходити. Недарма кажуть: борони нас боже від Хрещеного дідька (Р. Андріяшик). Подібні реалізації можливі при відповідній актуалізації семи ‘захисний засіб для приховування зла‘.

З утратою семи ‘церковний обряд‘ у лексемах Хрестити, охрестити, хрещення Сема ‘ім’я‘ розвинулась у такі частіше негативного плану семи: ‘прізвисько‘ (А саламуром став з ласки вашого синочка, це він - семибаламут! - мене так Охрестив (О. Гончар)); ‘зміна імені‘ (Він наважився, підписався і став із Степана - Стефаном, діставши собі нове Хрещення (В. Підмогильний)); ‘небажане переіменування‘ (Образились за Ельдорадо? Ха! Але ж це обивателі ради злослів’я так Охрестили Ваш сад (О. Довженко)).

Прямі використання лексем Вихрестити, перехрестити Реалізують значення ‘перехід у християнство з іншої віри‘: - Він же бусурман був, а потім ігуменша таки Вихрестила Його (О. Гончар); …Перехрещений З єврея (П. Загребельний). У переносних вживаннях актуалізують оригінальну семну модифікацію ‘перехід у християнство з іншої віри‘ → ‘перехід з християнства до іншої віри‘, що у наступному контексті читач сприймає як ‘реєстрацію входин в яку-небудь організацію‘: - А їх, тих комсомольців, хтось Вихрещує?.. - Нема такого попа. Як хочеш у комсомол - скидай із шиї хреста та й записуйся до спілки (В. Міняйло).

За лексемами Хреститися, перехреститися, перехрестити У значенні ‘перехресний знак рукою‘ семантичних зрушень не помічено. Звичайно, причини вчинення знаку хреста рукою в кожному окремому прикладі різні: ‘для захисту‘ (…Коли ненароком згадає чорта, Іван Хрестить Груди під кептарем (М. Коцюбинський)); ‘для подяки‘ (Слава тобі, Господи, дочекалися… Вона аж Перехрестилася (М. Коцюбинський)); ‘для благословення‘ (- Коби ти таку вибрав, яку він собі вибере! Я б насліпо тебе Перехрестила! (О. Кобилянська)); ‘для навернення до правди‘ (- Які стоги? Перехрестіться, дядьку!.. (М. Стельмах)); ‘для заклинання‘ (Баба Хрестилась В небо з такою пристрастю, аж торохтіла вся од хрестів (О. Довженко)) та ін. Зауважимо, що віддієслівний іменник Хрещення Також використовують у значенні ‘знак хреста рукою‘, хоча словник його не фіксує: І Хрещення Триперсте єдино правильне: адже бог у трьох місцях єдиний (Ю. Мушкетик).

Похідна від лексеми Хреститися Церковно-релігійна лексема Відхрещуватися (“1. Заст. Хрестячись, намагатися відвести від себе так звану нечисту силу” [СУМ І: 657]) в художньому мовленні ХХ ст., за нашими спостереженнями, отримує реалізацію тільки у переносному значенні “2. Перен., розм. Всілякими засобами відмовлятися від кого-, чого-небудь” [СУМ І: 657]: -Люди, Відхрещуйтесь Від комунії! - лютував отець Олексій (Б. Харчук). Ланцюг таких семантичних перетворень має вигляд: ‘захищатися від нечистої сили‘ → ‘захищатися від кого-, чого-небудь‘ → ‘відмовлятися від кого-, чого-небудь‘: Бач, навіть риму знайшов, щоб Відхреститись Від маку і пастернаку… (М. Стельмах); А в опублікованому в газеті каятті Відхрестився Від колишніх друзів десятьма хрестами, ще й на декого вказав (Ю. Мушкетик).

Отже, крім зв’язку з нерелігійними значеннями, поліфункціональна назва Хрест Та спільнокореневі з нею слова при передачі духовного смислу вікопомної події, пов’язаної з Ісусом Христом, розширюють поняттєве поле своїх релігійних значень у результаті увиразнення окремих асоціатів, як абстрактно-позитивних (‘оберіг‘, ‘віра‘, ‘початок життя‘, ‘радість‘, ‘рідня‘, ‘заспокійливий засіб‘, ‘реліквія‘, ‘святиня‘, ‘знак пам’яті‘ і под.), так і абстрактно-негативних (‘важка місія‘, ‘знак біди‘, ‘знак смерті‘, ‘забуття‘, ‘насилля‘, ‘удаваний героїзм‘ та ін.). Емоційна невідповідність контекстуального оточення досить часто актуалізує нетрадиційну іронічну конотацію (‘засіб прикриття‘, ‘погрожувальний засіб‘, ‘засіб залякування‘, ‘засіб покари‘, ‘беззахисність‘ і т. д.). Характерною особливістю використань означених лексем у художніх текстах є дублювання героями творів у одній фразі лексеми Хрест У різних значеннях. Як показує наше дослідження, варто було б уточнити й доповнити тлумачення окремих слів та висловів, пов’язаних з лексемою Хрест І под., у фразеологічному і тлумачному словниках, а також у словнику синонімів.

Література

Балаклицький 2003: Балаклицький М. А. Іван Багряний: “нова релігійність” як конструент художньої творчості: Автореф. дис. … канд. філолог. наук. - Х., 2003. - 20 с.

Бартош 2003: Бартош А. Є. Хрести-реліквії з ризниці Успенського собору, Київського церковно-археологічного музею та фондів Національного Києво-Печерського заповідника // Православні духовні цінності і сучасність: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 21 березня 2003 р. - К.: МАУП, 2003. - С. 25-30.

Берест 1999: Берест Т. М. Функції і семантика міфологізмів у сучасній українській поезії // Вісник Харківського ун-ту. Серія: Філологія. - 1999. - № 448.- С. 284-287.

Браїлко 2005: Браїлко Ю. Семантико-стилістичні інтерпретації християнських теонімів у поезії Василя Стуса // Дивослово. - 2005. - № 1. - С. 44-48.

Виноградов 1963: Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - 255 с.

Говердовський 1987: Говердовский В. И. Коннотация терминологичности // Значение и его варьирование в тексте: Сб. науч. тр. - Волгоград: ВГПИ, 1987. - С. 170-175.

Єфімов 1960: Ефимов А. И. Некоторые задачи изучения образной речи // Русский язык в школе. - 1960. -№ 3. - С. 25-31.

Кононенко 1996: Кононенко В. І. Символи української мови. – Івано-Франківськ: Плай, 1996. – 270 с.

Крип’якевич 1985: Крип’якевич І. П. Історія України. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.

Потебня 1985: Потебня А. А. Эстетика и поэтика слова. – К.: Мистецтво, 1985. – 302 с.

ССУМ 2001: Словник синонімів української мови: У 2-х т. - Т. ІІ. - К.: Наук. думка, 2001. - 960 с.

Стилістика 2003: Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л. І.Мацько, О. М.Сидоренко, О. М.Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.

СУМ І: Словник української мови: В 11-ти томах. - Т. І. - К.: Наук. думка, 1970. - 800 с.

СУМ VІІІ: Словник української мови: В 11-ти томах. - Т. VІІІ. - К.: Наук. думка, 1977. - 928 с.

СУМ ХІ: Словник української мови: В 11-ти томах. - Т. ХІ. - К.: Наук. думка, 1980. - 700 с.

ФСУМ 1999: Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. – 2-е вид. – Т. 2. – К.: Наук. думка, 1999. - 980 с.

Хомич 2006: Хомич Я. Історія розп’яття. Новозавітні мотиви в українській поезії ХХ століття // Українська мова та література. - 2006. - № 451-452. - С. 19-22.

Шевченко 2001: Шевченко Л. Л. Семантична трансформація слів у текстах Нового Заповіту // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С. 70-75.

Шевченко 2004: Шевченко В. М. Словник-довідник з релігієзнавства. - К.: Наук. думка, 2004. - 560 с.

Pages: 1 2 3

Збережи - » ЗМІНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ . З'явився готовий твір.