А. П.Чехов прекрасний письменник кінця другий порожно-провини XIX століття. Він вніс величезний вклад у велику русявий-скую літературу своїми чудовими розповідями й п’єсами. Всі твори Чехова спрямовані на опи-сание повсякденного життя людей. Письменник розповіді-вает нам не про конкретних героїв, а про всіх разом, поки-зывая їхні повсякденні проблеми, нудне існування. Антон Павлович у своїх трилогіях і п’єсах высме-ивает вульгарність людей і міщанство як соціальну хворобу. У розповіді «Ионыч» автор показує нам діяч-ного людини, доктори Старцева, що приїхав у губернське містечко, щоб працюватися

Але, з його привы-канием до рутинного повсякденного життя, воно деградиру-ет як особистість. Спочатку Старцеву подобалося ходити в будинок Туркиных, самій утвореній родині міста, де й Віра Иосифов-На розповідає «про те, що ніколи не буває в жиз-ні», і Котик з «талантом» піаністки, і Іван Петро-Вич із його «недержавно» і «здрастуйте мабуть-ста», - все це залучило й подобалося Старцеву пона-чалу. Через якийсь час він закохується в Котика, але одержує відмову. Старців швидко заспокоївся й саме тоді встав на шлях повного духовного падіння. У нього з’являються думки про велике придане й думку вро-де: «И к чи особі йому, земському докторові, розумному, солид-ному людині, зітхати, одержувати записочки, тягати-ся по цвинтарях?..

» Старців усе більше й більше поринав у вульгарне, одноманітне життя губернського містечка. Щоб яскравіше показати падіння героя, Чехов изобра-жает Старцева через чотири роки, акцентувати увагу на зовнішності: «Він поповнів, раздобрел і неохоче ходив пішки, тому що страждав задишкою». До тому вре-мени героя вже не цікавили навколишні, він снис-ходив до них тільки для того, щоб пограти в карти. Його улюбленим заняттям стало перебирання грошей, підлоги-ченных за день. Навіть у місті помітили, що Старців змінилося не в кращу сторону

Можна зробити висновок, що існування в такому теплому середовищі може затягти будь-якої розумної, діяльної людини, зробити з нього звичайне, духовно спустошене істота, а імен-але таким став герой розповіді «Ионыч». Інше, не менш привабливе й правдиве про-винищення - «Вишневий сад», у якому автор покази-вает обивательське життя людей. У п’єсі сполучаються гарний гумор allsoch. ru 2001-2005 і трагедія

Чехов говорить про вимирання дворянства, зображуючи Раневскую, що кидається грошима, і її брата Гаева, що весь свій стан проїв на льодяниках. Але, взагалі, Чехов велика увага приділяє в пье-рє часу, воно є центральним у комедії. Са-Моє цікаве, що автор як би ділить героїв на жи-вущих тільки минулим, сьогоденням і майбутнім. Писа-Тель також показує й дріб’язкові інтереси героїв

Ра-Невська, Гаїв, Фірс - всі вони живуть спогадами про колишні часи, про те, як було гарно їм тоді. При-Выкшие до ничегонеделаныо, вони навіть не можуть прийняти правильну пропозицію Лопахина, що стосується їхнього маєтку, а саме від них залежить подальша доля виш-невого саду. У цій п’єсі Чехов також дуже яскраво покази-вает деградацію окремих героїв, говорячи про те, що про-ішов їхнє століття, наступив час для нового покоління, із про-грессивными думками, розумних і діяльних людей. Особливістю А. П.Чехова є те, що він один з деяких умів так точно, яскраво зобразити повсякденне існування людей своєї сучасності

За своє життя письменник написало безліч прекрасних добутків, які внесли величезний вклад у русявий^-скую літературу